DytSadok.info

Надання психосоціальної підтримки дітям дошкільного віку

Шановні батьки дітей старшого дошкільного віку, педагоги
закладів дошкільної освіти!

9 січня 2026 року відкрито доступ до матеріалів Каналу зв’язку для батьків дітей старшого дошкільного віку «Ефективна комунікація», які містять поради та рекомендації щодо надання психосоціальної підтримки дітям дошкільного віку.

До уваги пропонуються презентаційні матеріали, розроблені Юлією ЗАМАЗІЙ, завідувачем Центру практичної психології, соціальної роботи та здорового способу життя, старшим викладачем кафедри освітнього менеджменту та виховання (секції культури здоров’я, психологічної та інклюзивної освіти) КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», доктором філософії.

Матеріали будуть корисними також і для педагогів закладів дошкільної освіти.

Реєстрація за покликанням: https://forms.gle/5eZVMV6EoUsZ9pAk7

Ознайомитися з матеріалами можна тут: https://drive.google.com/drive/folders/1yOpDU6xSG7N-2TqZZVWiq-rSTQKOPQ1K?usp=sharing

Надання психосоціальної підтримки дітям дошкільного віку

Юлія Замазій,

завідувач Центру практичної психології,

соціальної роботи та здорового способу життя,

ст.викладач кафедри освітнього менеджменту та виховання

(секція культури здоров’я, психологічної та інклюзивної освіти)

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», доктор філософії

Криза, яка охопила країну, безпосередньо впливає на батьків дітей, особливо на виконання ними батьківських функцій, що в свою чергу позначається на дітях. Війна порушує здатності людини працювати, любити, насолоджуватися життям, оскільки є травмувальною кризою в житті. Такі кризи сильно впливають на розвиток дитини, залишаючи глибокий слід в її свідомості в разі неадекватної та несвоєчасної допомоги з боку найближчого соціального оточення. Війна може викликати сильне почуття страху, збентеження у дітей, яким важко повністю усвідомити, що відбувається. Дошкільники особливо вразливі до змін у середовищі, адже їхня психіка ще не достатньо зміцнена, щоб самостійно справлятися зі складними емоціями.

Підтримки в першу чергу батьків, оскільки саме батьки для дошкільника є основою безпеки і базовими фігурами для задоволення потреб, зокрема в спілкуванні з друзями, тілесного контакту тощо. Діти дошкільного віку перебувають у тісному зв’язку з батьками, не можуть самостійно розв’язати деякі питання, багато в чому залежать від рішення або підтримки батьків. Тому підтримка дорослих та їх розуміння є найважливішими елементами психічного (ментального) здоров’я дітей.

Професійної допомоги (психологів, психотерапевтів, відповідним медичних фахівців) потребують не всі діти, оскільки, за дослідженнями науковців, діти мають величезний потенціал життєстійкості, що дозволяє їм вирости та стати повноцінними індивідами всупереч отриманим психологічним травмам.

З’ясуємо, що таке психосоціальна підтримка, про яку зараз багато говорять.

Огляд від ШІ: Психосоціальна підтримка – це комплексна допомога, що поєднує психологічні та соціальні методи для відновлення людей, сімей та громад після травматичних подій (війна, стихійні лиха, втрата), допомагаючи їм адаптуватися, знизити стрес та зміцнити стійкість для функціонування в нових умовах, включаючи консультування, групову підтримку та доступ до ресурсів. Це не просто психологічна допомога, а інтеграція психологічних методів із соціальною підтримкою для комплексного відновлення та адаптації до складних обставин.

Основною метою надання психосоціальної допомоги дітям та їхнім сім’ям, які постраждали внаслідок збройної агресії рф, є сприяння зниженню рівня страждань і покращення психічного здоров’я, психосоціального благополуччя.

Психосоціальну підтримку можуть надавати психологи та психотерапевти, соціальні працівники та соціальні педагоги, працівники гарячих телефонних ліній, відповідні медичні працівники (тобто представники державних організацій, які покликані здійснювати таку роботу); працівники волонтерських та громадських організацій, благодійних фондів (особливо, коли мають спеціальну підготовку); педагогічні працівники своїм вихованцям (особливо, коли пройшли відповідне навчання з цього напряму роботи); батьки – дітям (на елементарному рівні, оскільки батьки є дорослими людьми з життєвим досвідом, а діти є залежними від батьків і не мають такого досвіду).

Декілька порад для батьків (та інших дорослих, які оточують дитину).

1. Бути поруч

Пам’ятайте, що батьки є головним джерелом підтримки для своїх дітей. Тому відчуття вашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для них.

Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом, про добрий погляд, чутливість до того, коли дитина цього потребує, про уважність і любов. Діти потребують тактильності. Намагайтеся обіймати їх якомога частіше. І не важливо скільки вашій дитині років: 4 чи 12…

2. Бути прикладом

Діти дивляться і наслідують те, як дорослі, в першу чергу близькі дорослі, дають собі раду і як можуть впоратися з різноманітними викликами сьогодення.

Дорослим важливо бути свідомими і в ресурсі (тобто, не забувайте піклуватися про себе!). Ділитися, говорити з дітьми про те, що допомагає впоратися зі страхом, втомою, тривогою тощо.

3. Спілкуватися

Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції. Ви живі і у Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх – це нормально!

Для дітей важливо, щоб дорослі допомагали їм розуміти, що відбувається і як вистояти у цій війні – на макрорівні (як народу), і на мікрорівні (як сім'ї ).

Зазвичай діти, навіть дуже маленькі, знають, що відбувається довкола них, отримуючи інформацію з розмов між дорослими, телевізійних новин, або ж самі є очевидцями подій. Саме тому говорити з дітьми про реалії життя у воєнних умовах важливо навіть з дуже раннього віку, надаючи їм інформацію, яка є відповідною їхньому віку, здатності розуміти та досвіду, переконуючи їх, що вони можуть почуватись у безпеці та під захистом. Замовчування та уникнення розмов про важкі речі або теми, що можуть спричиняти неприємні емоції, можуть підвищити страх дитини, того, що ми не можемо дати раду з проблемою та подбати про них. Діти мають знати, що дорослі можуть говорити про важкі теми та почуття і можуть допомогти їм робити те ж саме.

У першу чергу, варто вислухати дитину, з’ясувати, що її непокоїть, відповісти на запитання.
У розмові слід надавати правдиву інформацію відповідно до віку, досвіду та здатності усвідомити сказане.
Потрібно переконати дитину, що вона захищена і може почуватися безпечно.
Крім того, у будь-якому віці вкрай важливо знати, що люди навколо допомагають один одному, тому корисно розповідати історії з прикладами проявів доброти, турботи, підтримки, волонтерства.

Як говорити про війну з дошкільнятами

• Розмовляти з малюками необхідно терпляче та врівноважено, щоб передати їм відчуття спокою та безпеки.

• Подавати інформацію про війну корисно у вигляді казки, використовуючи різноманітні сюжети й алегорії, які передаватимуть ситуацію, що склалася.

• Якщо ж дитина не хоче про це говорити, необхідно запевнити її, що ви завжди готові до розмови, коли вона відчує у ній потребу.

Що НЕ варто робити в розмові з дітьми:

Не варто казати дитині «не плач», «не бійся», «не думай про це», «всі якось справляються» – так Ви знецінюєте почуття дитини і не допомагаєте їй відреагувати травму!

Не варто втішати дітей «псевдо оптимістичними» сценаріями. Дорослі повинні усвідомлювати, що дорога до Перемоги може бути довгою, на ній може бути багато болю і втрат.

На чому варто акцентувати:

Головне в розмові – передати дітям віру, що ми обов'язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною, а ми – щасливими!!

Спілкуйтеся про плани на майбутнє! Наприклад про те, що робитимемо разом, коли зберемося всією сім’єю; що першим зробимо після перемоги, планування подорожі кудись тощо.

4. Задіювати

Ми не знаємо, скільки ще буде тривати війна, але час життя безцінний!

Звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах! Треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі тощо. Вчитися, малювати, читати/слухати казки, гратися (і не лише в телефоні чи планшеті), допомагати по дому, займатися спортом, робити добрі справи, можливо молитися тощо.

Корисна діяльність дає добрі результати: зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. Корисна діяльність важлива не лише дітям, але й дорослим.

5. Відновлюватися

Випробування війною може бути тривалим і забирати чимало нашої енергії, тому і діти і дорослі потребуватимуть часу на регулярне відновлення сил.

Гра – це одне з основних занять дітей, починаючи з наймолодшого віку. У процесі ігрової діяльності дитина розвиває власний образ мислення, когнітивні здібності, психоемоційну сферу, а також визначає шляхи взаємодії з оточуючими її людьми.

Розглядаючи гру як ресурс для відновлення та основу для надання психоемоційної підтримки, варто зазначити, що у роботі доцільно застосовувати ігри для:

- створення простору для взаємодії, що допомагає залучати додаткові ресурси із дружби, стосунків, взаємодопомоги;

- активізації уяви;

- усвідомлення і безпечного вираження почуттів;

- зняття як емоційної, так і тілесної напруги за рахунок фізичних навантажень. Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб. Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки, як наприклад, гра в «паперові» сніжки; «боксування» м’якої подушки; «стаканчик крику»; ігри з водою та піском тощо.

Використані джерела:

Психологічна підтримка та супровід дорослих і дітей у кризових ситуаціях: практикум / упорядники Т.Р. Браніцька, Л.О. Матохнюк, О.М. Шпоргун / 2022 – Вінниця – 131 с.
Безпечний простір. Корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей дошкільного віку та школярів. Навчально-методичний посібник. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/726885/1/%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2_2021.pdf
Психосоціальна підтримка в кризовій ситуації: методичний посібник для педагогів / С. Богданов, О. Залеська. – К.: Пульсари. – 2018. – 76 с. https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14980