Корольова Лариса Сергіївна
Дата народження: 25,07,1975р
Працюю вихователем Уплатнівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської обл.
Стаж педагогічної роботи 13 років 6 місяців.
Освіта : Красноградський педагогічний коледж - закінчила 1994 році.
Спеціальність по диплому "Дошкільне виховання"
Присвоєно кваліфікацію "Вихователь в дошкільному закладі"
Життєве кредо: "Солодше за все - цілунок дітей, важливіше зе все - їх здоров'я, болючіше за все - то їх сльози, а найдорожче - то їх любов"
Педагогічне кредо: "Що може буть дорожче, ніж дитя, якого любиш ти до забуття? Але піднять його н власні ноги - для цього треба все життя"
ВІДЕО ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ https://drive.google.com/file/d/1o4pYI97l04EcLNneMPpqug-XG2BBoH99/view?usp=sharing
Самоосвіта
2024/2025 навчальний рік
Корольва Л.С.,виховательУплатнівського ЗДО (ясла-садок)
|
Місяць |
Дата |
Назва заходу |
|||
|
Вересень |
02.09.2024 |
Опрацювання листа МОН України №1/15368 від 27.08.2024р. «Щодо організації освітнього процесу в 2024/2025 навчальному році у закладах дошкільної освіти» та рекомендацій Щодо організації освітнього процесу в 2024/2025 навчальному році |
|||
|
10.09.2024 |
Засідання команди супроводу дітей з ОООП |
||||
|
13.092024 |
Вебінар на тему: «Заохочуємо дітей до читання з легкістю та креативністю» |
||||
|
16.09.2024 |
Вебінар на тему: «Профілактика та корекція дитячої агресивності» |
||||
|
19.09.2024 |
Консультація «Як методично правильно організувати самостійну діяльність дошкільника» |
||||
|
30.09.2024 |
КУ «Інклюзивно ресурсний центр» Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області - семінар на тему «Діти з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю (СДУГ)» |
||||
|
Жовтень |
02.10.2024 |
Опрацювання статті «Використання нетрадиційних матеріалів для розвитку дрібної моторики і підготовки руки до письма» |
|||
|
04.10.2024 |
Семінар-практикум: «Психологічна підтримка та допомога під час війни:практичні техніки для застосування в освітньому процесі та самосвідомлення» |
||||
|
14.10.2024 |
Опрацювання Листа МОН України №1/18182-24 «Про особливості організації освітнього процесу під час дії воєнного стану в Україні» |
||||
|
18.10.2024 |
Вебінар «Сучасні підходи до проведення заняття в ДНЗ» |
||||
|
21.10.2024 |
Перегляд вебінару «Дистанційна взаємодія закладів освіти батьків у сфері захисту прав дітей в умовах війни»
|
||||
|
25.10.2024 |
Проходження курсу «Організація роботи з обдарованими дітьми у ЗДО»
|
||||
|
29.10.2024 |
Вебінар на тему: «Атестація педагогічних працівників 2024р.»
|
||||
|
Листопад |
12.11.2024 |
Вебінар на тему: «Атестація педагогічних працівників 2024-2025рр по –новому».
|
|||
|
20.11.2024 |
ІРЦ –семінар на тему: «Діти, які мають складні порушення у розвитку». |
|
|||
|
Грудень |
09.12.2024 |
Перегляд вебінару на тему: «Безпечне освітнє середовище: рекомендації експерта з пожежної безпеки» Бронніков С.М. |
|||
|
15.12.2024. |
Вебінар на тему: «Практичні поради організації рухової активності дошкільників» Жданова С.Ю. (ХАНО) |
||||
|
15.12.2024 |
Вебінар на тему: «Значення рухливої гри для розвитку дитини». Капустіна Н.О. (ХАНО) |
||||
|
18.12.2024 |
Близнюківський ІРЦ Семінар на тему: «Фізіологічні особливості дітей з ООП». |
||||
|
23.12.2024 |
Засідання команди супроводу з питань обговорення ІРП дітей з ООП |
||||
|
Січень
|
01-03.01. 2025. |
Перегляд вебінару: «Формування професійної компетентності сучасноготпедагога: інструменти професійного саморозвитку». |
|||
|
13.01. 2025. |
Вебінар- методичний практикум: «Національно-патріотичне виховання у поступі до української національної ідентичності». |
||||
|
15-17.01. 2025. |
Семінар на тему: «Адаптація здобувачів освіти до освітнього процесу в умовах довготривалого стресу». |
||||
|
20.01.2025 |
Вебінар: «Інклюзія без інклюзії. Відкриваємо двері до рівних можливостей». |
||||
|
24.01.2025 |
Вебінар: «Профілактика професійного вигорання педагогів: практикум». |
||||
|
28.01.2025 |
Вебінар: «Психологічні хвилинки в освітньому процесі: підтримуємо, відновлюємо, мотивуємо». |
||||
|
29.01.2025 |
Конференція від Близнюківської селищної ради на тему:«Раннє втручання». |
||||
|
Лютий |
11.02.202513-00 |
Вебінар: «Інтеграція видів діяльності, як засіб формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку». |
|||
|
11.02.2025 18-00 |
ГО «Дівчата» навчальний онлайн-захід на тему: «Психологія щастя». |
||||
|
12.02.2025 11-00 |
ГО «Дівчата» навчальний онлайн-захід на тему: «Депресивний стан та його способи подолання». |
||||
|
14.02.2025 13-00 |
Вебінар на тему: «Моніторинг досягнень дітей». |
||||
|
17.02.2025 11-00 |
ГО «Дівчата» навчальний онлайн-захід на тему: «Техніки самодопомоги та розвитку стресостійкості». |
||||
|
27.02.202511-00 |
ГО «Дівчата» навчальний онлайн-захід на тему: «Самооцінка та впевненість у собі». |
||||
|
27.02.202515-30 |
Близнюківський ІРЦ семінар на тему: «Адаптація та модефікація освітнього середовища. Способи подання інформації та вивчення предмету дитиною з ООП» |
||||
|
|
|
||||
|
ре зе нь |
03.03.2025. |
ГО «Дівчата» навчальний онлайн- захід на тему: «Професійне вигорання та протидія вигоранню» |
|
10.03.2025. 19.03.2025 |
ГО «Дівчата» навчальний онлайн-захід на тему: «Як тіло реагує на стрес». Засідання команди супроводу дітей з ООП №3.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ "Без будь - кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь - хто з нас без Батьківщини - ніщо." "Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо." Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм. Патріотизм (грєц. patris — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу. «Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції» (В.О. Сухомлинський) Зміст 1. Особистісні якості та риси характеру, притаманні свідомому громадянину й патріоту. 2. Завдання з патріотичного виховання. 3. Основні напрями патріотичного виховання. 4. Методи і форми роботи з патріотичного виховання . 5. Визначні дати в нашій історії. 6. Заняття з патріотичного виховання . 7. Проект з патріотичного виховання дітей. 8. Додатки. Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства. Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання. Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята. Основними напрямами патріотичного виховання є: — формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід; — краєзнавство; — ознайомлення з явищами суспільного життя; — формування знань про історію держави, державні символи; — ознайомлення з традиціями і культурою свого народу; — формування знань про людство. Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ. Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах. Однак лише ознайомлення із суспільним життям не вирішує завдань патріотичного виховання. Це засвідчив досвід роботи дошкільних закладів у 20—30-ті роки XX ст. Водночас не можна ігнорувати значущості ознайомлення дітей з історією і сучасністю рідної країни, іншими суспільними явищами. Концепція дошкільного виховання в Україні (1993), сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів. Старші дошкільники мають знати прапор, гімн, герб України, назву її столиці, інших великих міст, значущі географічні назви (Крим, Карпатські гори, Дніпро), пам'ятні місця (Тарасова гора у Каневі, Хортиця, заповідник Асканія-Нова тощо). Цій меті підпорядковані заняття «Ми живемо в Україні, ми дуже любимо її», «Пам'ятні місця України», «Рідне місто (село)», «Вулиці нашого міста (села)», «Наш герб» та ін. Діти мають поступово усвідомлювати, що моральний аспект патріотизму полягає і в розвитку національної економіки (це нові робочі місця, заробітна плата працівникам, доходи бюджету, раціональне використання яких робить життя у рідній країні достойним), і в підтримці національного виробника, і в економічній, господарській порядності власників підприємств, і в розвитку меценатства тощо. Щодо цього педагог може використати приклади з історії і з сучасного життя країни. Доцільним у патріотичному вихованні дітей дошкільного віку є використання творів художньої літератури, в яких ідеться про історію і сьогодення України, життя дітей і дорослих. До ефективних методів і форм організації патріотичного виховання належать: екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць; розповіді вихователя; бесіди з цікавими людьми; узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстративних матеріалів; читання та інсценування творів художньої літератури; запрошення членів родин у дитячий садок; спільні з родинами виховні заходи (День сім'ї, свято бабусь тощо); зустрічі з батьками за межами дошкільного закладу, за місцем роботи та ін. Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій. Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.). Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому вихователь повинен не стільки піклуватися про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. У дошкільному віці вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії. Сучасні концепції національного виховання наголошують на важливості національної спрямованості освіти, її органічної єдності з національною історією і традиціями, на збереженні і збагаченні культури українського народу. У Концепції дошкільного виховання в Україні (1993) зазначено, що провідними засадами діяльності сучасного національного дошкільного закладу мають бути національна психологія, культура та історія, а також загальнолюдські духовні надбання. Важливим завданням педагогічної науки і практики є забезпечення етнізації — природного входження дітей у духовний світ свого народу, нації як елементу загальнолюдської культури, позбавленого національної обмеженості та егоїзму. Моральна спрямованість цієї роботи вимагає єдності національного і загальнолюдського у формуванні національної самосвідомості, інтернаціональних почуттів дошкільників. Національне самовизначення особистості (віднесення себе до певної нації, відданість їй, любов та інтерес до всього національного) за такої умови не перероджується в національний егоїзм і негативне ставлення до інших націй, адже людина, яка має високу національну свідомість, поважатиме й інший народ. Особистісні якості та риси характеру, притаманні свідомому громадянину й патріоту · повага до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу; · працьовитість; · висока художньо-естетична культура; · патріотична самосвідомість та громадянська відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; · повага до Конституції, законів Української держави; · досконале знання державної мови. Завдання з патріотичного виховання · Формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста) · Почуття власної гідності як представників свого народу · Виховання любові, поваги до своїх національних особливостей · Формування духовно-моральних взаємин · Формування любові до культурного спадку свого народу · Толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників,батьків, сусідів, інших людей Патріотичне виховання як цілісна система ґрунтується на фундаментальних принципах. Принцип природовідповідності виховання означає враху-вання багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх анатомічних, фізіологічних, психологічних, національних і регіональних особливостей. Принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства. Принцип етнізації виховного процесу означає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування самосвідомості громадянина. Принцип гуманізму означає сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності, визнання Його права на свободу, розвиток здібностей і виявлення індивідуальності, створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих сил (в центрі уваги перебуває дитина з її потребами, запитами, можливостями і здібностями); повага до особистості дитини, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довір'я до неї; виховання гуманної особистості, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної. Принцип демократизму передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції. Принцип інтегративності передбачає єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості. Організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучення батьків. Здійснення гуманних, стійких і єдиних вимог до дітей з боку різних соціальних інститутів, посилення педагогічного впливу на них, підвищення спільними зусиллями ефективності виховного процесу. Принцип безперервності виховання означає забезпечення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини. Нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання формування цілісної та всебічно розвиненої особистості. Основні напрями патріотичного виховання Методи і форми роботи з патріотичного виховання · Екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць · Розповіді вихователя · Бесіди з цікавими людьми · Екскурсії · Спостереження · Дидактичні, сюжетно-рольові ігри · Заняття з циклу «Історичні цікавинки» · Розгляд ілюстративних матеріалів · Читання та інсценування творів художньої літератури · Слухання народної, класичної, сучасної музики · Розглядання творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва · Розв'язування проблемних ситуацій · Запрошення членів родин у дитячий садок · Спільні з родинами виховні заходи · Виставки, конкурси · Свята, розваги Напрямки роботи з батьками з питань патріотичного виховання : • ознайомлення батьків з роботою дошкільного навчального закладу з питань патріотичного виховання; • залучення батьків до співпраці та стимулювання їхньої активної участі в ній; • організація різноманітних заходів за участю батьків; • ознайомлення батьків з результатами навчання і розвитку дітей (відкриті перегляди, тематичні тижні, інформація в куточках батьків). Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської поведінки. Однак це лише передумови. Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася. У цьому зв’язку, як нам здається, величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку. До основних завдань патріотичного виховання старших дошкільнят належать: • формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста); • формування духовно-моральних взаємин; • формування любові до культурного спадку свого народу; • виховання любові, поваги до своїх національних особливостей; • почуття власної гідності як представників свого народу; • толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей. Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят. Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни. Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Справді, якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чогонебудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках). Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці. Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату. Якщо розглядати патріотизм через поняття „ставлення”, можна виділити декілька напрямків: 1) ставлення до природи рідного краю, рідної країни; 2) ставлення до людей, які живуть в рідній країні; 3) ставлення до моральних цінностей, традицій, звичаїв, культури; 4) ставлення до державного устрою. Кожен із цих напрямків може стати змістом освітньо-виховної діяльності з дітьми, і кожен внесе свій внесок в соціалізацію особистості дитини за умови врахування особливостей розвитку дітей. Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, в якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни. Склалася думка, що шлях до виховання любові до Батьківщини формується за логікою „від близького до далекого” – від любові до батьків (точніше рідного дому), до дитячого садка, до вулиці, міста, любов до рідної країни. Необхідно замислитися, чи дійсно цей „територіальний підхід” ефективний у вихованні такого складного та багатогранного соціального почуття, як любов до Батьківщини. Очевидно, справа не у розширенні „території”, а в тому, щоб створити умови для вирішення завдань патріотичного виховання, для формування у дітей почуттів і ставлень, що складають зрештою патріотизм: приязнь, вірність, почуття власності та усвідомлення того, що ти свій, ти потрібен. У дошкільників поступово формується „образ власного дому” з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття „батьківського дому” лягає в основу любові до Батьківщини, Вітчизни. Важливо, щоб у дитини в сім’ї були свої обов’язки, щоб її не звільняли через малі роки від спільної праці, - це сприяє зміцненню „почуття сім’ї”. Двір, вулиця, на якій живе дитина, також можуть сприяти зміцненню приязні та відчуття власності (мій двір, моя вулиця). Тут першорядне значення має як батьки формують у дітей такі почуття. Разом із тим тут також постає питання про необхідність повідомлення дітям інформації про їх вулицю: її назва, що на ній розташовано, який ходить транспорт, як зв’язана ця вулиця з тією, на якій знаходиться дитячий садок, - можна пройти пішки чи треба їхати. Добре, якщо батьки або вихователі зроблять фотографії дітей на вулиці, або зроблять кінозйомку прогулянки, а потім в групі подивляться фільм і розкажуть про цю вулицю. Наступний етап - виховання любові та приязного ставлення до свого рідного міста. Ця частина роботи потребує більше опиратися на когнітивну сферу, на уяву дитини та її пам’ять. Для дитини місто конкретизується вулицею, тобто вона усвідомлює себе перш за все жителем своєї вулиці. Щоб діти „відчули” своє місто, їм необхідно про нього розказувати та показувати його. Разом із батьками діти їздять по місту. Інколи екскурсію вдається організувати також дитячому садку. Діти старшого дошкільного віку можуть і повинні знати назву свого міста, його головні вулиці, визначні місця, музей, театри та ін. Виховання ставлення до своєї країни ґрунтується на когнітивному компоненті: дітям повідомляють інформацію, яку вони повинні і можуть засвоїти. Особливістю є те, що знання повинні бути емоційними і спонукати дитину до активної діяльності. Назву країни закріплюємо з дітьми в іграх („Хто більше назве країн”, „З якої країни гості”, „Чия це казка”, „З якої країни ця іграшка”), у вправах типу „Із різних назв країн визнач нашу країну”, „Пошукаємо нашу країну на карті, глобусі”, „Як написати адресу на конверті” тощо. Діти повинні знати назву столиці нашої Батьківщини, її визначні місця. Розгляд ілюстрацій, слайдів, відеофільмів, художні твори, розповіді дорослих, фотографії, екскурсії, малювання, ігри-подорожі – все це допомагає вирішувати поставлене завдання. Дітей знайомлять із символікою країни, розповідають, що у кожної країни є свій прапор, герб, гімн. Розповідають де і коли вони можуть їх побачити. Як святкуватимемо День Перемоги Наближається 70-річчя Перемоги над гітлерівським нацизмом. Україна цього року відзначатиме її за новими правилами, відійшовши від комуністичної ідеології та радянських традицій. 8 травня в країні оголошено Днем пам’яті та примирення, а 9 травня — Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги), які мають урочисто відзначати на всій території України. Про це йдеться в Указі Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» і в Законі «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років». Україна вшанує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, підтримуючи солідарність і бойове братерство всіх об’єднаних націй — як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та інших). Про гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, про увічнення пам’яті загиблих воїнів і жертв війни, пам’яті про воєнні злочини, депортації, злочини проти людяності, скоєні у роки війни, йдеться у законодавчих актах. Наголос у святкуванні цієї дати в Україні буде зроблено не на військових парадах, які є своєрідною формою пропаганди війни, а на допомозі ветеранам та вшануванні загиблих. Традиційно відбудуться покладання квітів та вінків до пам’ятників і меморіалів, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса, почесні караули чергуватимуть біля Вічного вогню. Події війни та її жертви будуть зображені у творах літератури і мистецтва, а також відтворені у музеях, меморіальних комплексах. Новизною стане мистецька акція 8 травня «Перша хвилина миру» — концерт симфонічної музики, який має завершитися о 23.01, саме тієї хвилини, коли у 1945 році підписали Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Святкування 9 травня відбудеться без військового параду — цього дня пропонується виявити увагу до ветеранів та вшанувати пам’ять загиблих. На противагу радянській традиції замість згадування про масовий героїзм рекомендовано зосередитися на подвигах окремих українців не тільки під час воєнних дій, а й в окупації та в тилу. Розповіді про перебування людей в окупації та в полоні, про їхнє життя у повоєнний час допоможуть краще зрозуміти реалії того періоду й те, які тяжкі випробування випали на долю українців. Однакової пошани заслуговують як солдати Радянської армії, так і воїни Української повстанської армії, українці в складі інших армій — учасників антигітлерівської коаліції. Відтепер в Україні не можна використовувати як символ перемоги над нацизмом червоний прапор із серпом та молотом, п’ятикутну зірку й георгіївську стрічку. Наш символ Перемоги — червоний мак, який можна кріпити на одязі зліва на грудях. Відбудеться акція «Маки пам’яті», під час якої виготовлятимуть і продаватимуть червоні маки, а зібрані кошти передадуть на потреби поранених у зоні проведення АТО. Чому мак став символом пам’яті? В українській міфології мак — це символ сонця, пишної краси, волі, гордості, оберегу, а також крові та смерті. В останніх цих значеннях квітку часто згадують в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби — вона нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну. З народної творчості мак як символ, пов’язаний із війною та військом, перейшов у художню літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Одна з героїнь роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків. Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні минулого року на заходах, приурочених до роковин завершення Другої світової війни. Дизайн українського червоного маку розробив харків’янин Сергій Мішакін. Графічне зображення — це своєрідна алюзія: з одного боку, воно уособлює квітку маку, з другого — кривавий слід від кулі. Наостанок. Цього року заходи з нагоди 70-ї річниці Перемоги над нацизмом пройдуть під гаслом «Пам’ятаємо. Перемагаємо». Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані нації. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні. Ознайомлення з рідним містом - один із засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним містом можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом емоційно-практичним шляхом, тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання, різні види діяльності, властиві дошкільному віку. Необхідно зазначити, що морально-патріотичне виховання дошкільнят на краєзнавчому матеріалі ґрунтується на таких засадах: · Формування особистісного ставлення до фактів, подій, явищ у житті міста, створення умов для активного залучення дітей до соціальної дійсності, підвищення особистісної значущості для них того, що відбувається навкруги. · Здійснення діяльнісного підходу до залучення дітей до історії, культури, природи рідного міста, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, в якій вони хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра, придумування оповідань, виготовлення поробок, придумування загадок, аплікація, ліплення, малювання, проведення екскурсій, участь у благоустрої території, охороні природи і т. п.). · Залучення дітей до участі в міських святах з тим, щоб вони могли долучитися до атмосфери загальної радості та піднесеного настрою. Познайомитися із жителями рідного міста – носіями соціокультурних традицій в народних ремеслах, танцях, піснях. · Створення відповідного розвивального середовища в групі та дошкільному закладі, яке б сприяло розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на краєзнавчий матеріал (міні-музей народного побуту, предмети народного ужиткового мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке б дозволило забезпечити потребу в пізнанні його за законами добра та краси. Загальновідомо, що досить складним в роботі по ознайомленню з рідним містом, особливо з його історією та визначними місцями, є складання розповіді для дошкільнят. При цьому необхідно пам’ятати наступне. · Супроводжувати розповідь наочними матеріалами: фотографіями, репродукціями, слайдами, схемами, малюнками та ін. · Звертатись до дітей із запитаннями в ході розповіді, щоб активізувати їх увагу, викликати бажання щось дізнатися самостійно, спробувати про щось здогадатися, запитати. Спонукати мислення дітей проблемними запитаннями: „Як видумаєте, чому саме на цьому місці люди вирішили побудувати місто? Звідки така назва? Що вона може означати?”. · Не називати дат: вони утруднюють сприйняття матеріалу. Використовувати такі вирази: „Це було дуже давно, коли ваші бабусі та дідусі були такими ж маленькими, як ви” або „Це було дуже-дуже-дуже давно, коли ваших мам, тат, бабусь та дідусів ще не було на світі”. · Використовувати доступну дітям лексику, пояснювати значення незнайомих слів, не вживати спеціальної термінології, не перевантажувати розповідь складними граматичними конструкціями. Тематичні блоки роботи з дітьми по ознайомленню з рідним містом.: 1. Історія міста. Назва. Чому тут виникло поселення людей? 2. Найбільша площа. Моя вулиця. На якій вулиці розташований мій дитячий садок? Вулиці нашого міста. 3. Визначні місця нашого міста. Пам’ятники, будівлі, музеї, театри. 4. Праця дорослих. Підприємства нашого міста. Чим прославлене місто. 5. Герб міста. Які символи на ньому зображені. Як вони пов’язані з історією нашого міста. 6. Видатні люди рідного міста. Чиїми іменами названі вулиці, школи, підприємства. Чому? Які люди прославили наш край? 7. Природа рідного міста. Які дерева, квіти прикрашають вулиці міста. Яких рослин найбільше. Як називається ріка, на березі якої розташоване місто. Які корисні копалини є в нашому краї, місті. 8. Культура рідного міста. Які музеї, бібліотеки є в місті. Навчальні заклади, школи, дитячі садки. 9. Культура поведінки в рідному місті. Як поводити себе на вулиці, в транспорті, музеї, театрі, на прогулянці, на загальноміських святах. 10. Відпочинок у нашому місті. Де люблять відпочивати жителі рідного міста. Які є традиції, свята. День міста. 11. Захисники нашого міста. Хто слідкує за спокоєм, добробутом людей у місті. Хто допомагає людям в надзвичайних ситуаціях. Хто такі ветерани. Як в нашому місті святкують День Перемоги. Тематичні блоки можуть інтегруватися з будь-яким етапом пізнання дитиною рідного міста. збагачуючи життєвий досвід дитини. Кожен момент ознайомлення дошкільнят з рідним містом повинен бути пронизаний вихованням поваги до людини-трудівника, захисника міста, гідного громадянина. Завдання залучення дітей до життя міста, його історії, культури, природи найбільш ефективно вирішується тоді, коли на заняттях встановлюється зв’язок поколінь та пізнання найближчого оточення обов’язково пов’язується з культурними традиціями минулого. Заняття з патріотичного виховання Заняття з патріотичного виховання «Український віночок». Освітні завдання: Закріпити знання дітей про роль українського віночка в убранні дівчини , назви та значення квітів , кольорів стрічок. Розвивати мову, мислення, творчі здібності, вміння вести діалог, підтримувати розповідь товариша, відповідати на питання вихователя; розуміти поняття: український віночок, український символ, оберіг. Виховувати інтерес до народного фольклору та народних звичаїв, традицій, любов до природи. Обладнання та матеріали: квіти( ромашка, мак, волошка, незабудка, барвінок), вінок, паперові стрічки( коричнева, жовта, зелена, синя, блакитна, оранжева, малинова, рожева), лялька Яринка. Хід заняття: Вихователь: Діти, сьогодні до нас завітала дівчинка Яринка. (З’являється дівчинка Яринка з букетом квітів.) Яринка: Доброго дня малята. Через луг я йшла, квіти збирала, віночок сплітала. Але вітерець-пустунець зірвав з мене віночок, розсипав квіти. Допоможіть мені скласти віночок. Я квіти у пучечок зібрала і до вас поспішала. Вихователь: Спробуємо малята допомогти Яринці? Діти: Так! Вихователь: Але спершу відгадайте загадки. Слухайте уважно першу загадку: 1. З’явилися в траві сестрички – Жовті очі, білі повічки…( Ромашки). ( Діти відповідають і знаходять у букеті квітку). 2. Стоїть півень на току У червонім ковпаку…( Мак). 3. Сині зірочки пухнасті Виглядають з жита Мов веселі оченята, Як їх не любити…( Волошки). - Ми вірно відгадали загадки. Але у букеті є ще квіти. Погляньте, це квітка барвінку. А це квітка має назву незабудка. Ще раз вслухайтесь в назву: не-за-буд-ка. Вона просить нас: не забувайте квітів, турбуйтесь про них, любіть природу. - Діти, погляньте на ці квіти, помилуємося їх красою. А тепер сядьмо у рядочок, Сплетемо віночок. Квіточка до квіточки, Як і ми, ось, діточки. (Проводиться дидактична гра «Збери віночок». (Діти сідають колом на килимок, складають квіти колом ніби сплітають вінок). - Яринко, ось тобі із квітів ми сплели віночок. Щоб він голівоньку прикрашав, та від лиха захищав. Ось послухайте діти, і ти Яринко, як говорили у народі. Віночок – не лише прикраса, а й оберіг, «знахар душі», бо в нього є така чаклунська сила, що біль знімає, волосся береже. А сила – у квітах. - Розгляньте віночок. Ми не раз говорили про ці квіти і милувались їхньою красою. А чи знаєте ви, що означають ці квіти? Що вони несуть людям? (Вихователь пропонує послухати розповідь про кожну квітку). - Ромашка біла лікує від різних хвороб і несе людям доброту. Незабудка та барвінок покращує зір, дають силу. Волошка синя означає небо чисте. Вона дає силу та здоров’я. - Цей віночок оберігає дівчаток від усього злого і дає їм здоров’я , доброту, ніжність. Вихователь: Діти, а чим прикрашаються віночки, чого нема у нашого віночка? ( Стрічок). - Так, в народі є повір’я : стрічки бережуть волосся від чужих очей. Тому й робили стрічки довгі, щоб вони закривали дівочу косу. - Діти, а які стрічки за кольором? Так, різнокольорові. - Сором тій дівчині, у якої стрічки пов’язані неправильно. В’язати їх треба уміло,в певному порядку. Ось послухайте діти і ти Яринко, як одна дівчинка в’язала стрічки на віночку. - Сиділа дівчинка на галявині, плела вінок. Подивилась вона на землю-матінку, та й пов’язала посередині першу стрічку. ( Коричневого кольору ). (Діти біля віночка викладають стрічку). - Так що вона означає ? ( Землю ). - А потім пригріло ніжне сонечко. Посміхнулась дівчина теплим променям, та й прив’язала стрічку…Якого кольору? ( Жовту ). - Так. Прив’язала дві стрічки – хай сонечко вигріває землю з обох боків. - Так, що означає жовта стрічка?(Сонце). - Пригріло сонечко. Вибилось із землі молоденьке житечко – і все зазеленіло навкруги. І дівчинка прив’язала до віночка…яку стрічку?(Зелену). Хай зеленіє житечко. (Діти ще кладуть стрічку). - Глянула дівчинка на небо, а воно синє-синє, без хмарок, і пов’язала вона стрічку…якого кольору?(Синю). - Що вона означає?( Небо) - Діти, покладіть таку стрічку до Яринчиного віночка. - Слухайте далі. Та тут стало в’янути житечко без водички. А на небі ні хмаринки. І стала дівчинка дощик закликати. - Як дощик закликають? (Діти згадують закличку . Встають на ніжки. Промовляють слова виконуючи певні рухи). - Теплий дощику, іди, Веселіше припусти. (махають руками, присідають). - На дерева, на кущі, На розквітлії сади, (встають, руки вгору). - Теплий дощику, іди! (плескають в долоні) (Діти сідають на килимок). -Тут набігли хмарки, і впали на землю перші краплини – блакитні-блакитні. Зраділа дівчинка дощику та прив’язала …Якого кольору стрічку? ( Блакитну ). -Що вона означає? (Водичку ). -Зраділо житечко. А тому, що дощик був чарівний – швидко достигло житечко. Зібрали люди врожай та й напекли смачного хліба. З’їла дівчинка окраєць хліба та й прив’язала …яку стрічку? (Оранжеву ). -Що вона означає ? (Хліб). -Стали люди щирими , добрими, тоді прив’язала дівчинка малинову стрічку, що означає щирість. -Яку дівчинка стрічку прив’язала? Що вона означає? -Стали люди багатими, бо там, де хліб, там і достаток. І прив’язала дівчинка…яку стрічку? (Рожеву). А означає вона (багатство). -Так що вона означає? (Під час розповіді діти викладають до віночка стрічки відповідного кольору). -У хатах вінки завжди вішали на білій стіні, на гарному рушнику. -Ось Яринко, із твоїх квітів ми зібрали красивий український віночок. Діти дарують тобі його. Будеш одягати його на свята. Яринка: Дякую вам! Я хочу, щоб усі дівчатка одягли мій віночок . Я знаю гарну гру. (Проводиться гра «Віночок». Діти стають у коло. Дівчинка стає в середину кола і ходить по ньому промовляючи:) Ти, віночку, чарівний, Ти, віночку, запашний, Ти по колу обернись Біля Каті зупинись. От тобі віночок, Затанцюй таночок. (Дівчинка одягає віночок іншій. Гра продовжується). -Діти, так що ми з вами сьогодні робили? (Відгадували загадки про квіти, викладали стрічки, плели віночок для Яринки). -А з яких квітів? -А які кольори стрічок ми використовували? -Що вони означають? -До побачення, Яринко! Ми були раді допомогти тобі! Заняття з патріотичного виховання Тема : «Мій рідний край – моя квітуча Україна». Програмний зміст: Збагачувати уявлення дітей про рідну країну ;ознайомити дітей з картою України ;поглибити знання дітей про край , де вони народилися і живуть; пригадати державні символи України , ознайомити з віршом Ганни Чубач « Моя Україна». Розвивати вміння та навички відповідати на запитання вихователя, удосконалювати зв’язне мовлення. Прищеплювати почуття гордості за свою країну, за свій народ ,свою мову;виховувати патріотичні почуття, національну свідомість. Матеріал : лялька в українському вбранні, скринька, презентація «Наша країна – Україна» , легенда «Брати», вірш Ганни Чубач «Моя країна – Україна», мапа України, герб, прапор, аудіо запис «Гімн України», схема для складання розповіді «Батьківщина», український віночок, набір геометричних фішок, Гра «Флексагон» , Д/г « Українські страви». Заготівки для аплікації : папір блакитного та жовтого кольору, аркуш білого кольору, пензлики, підставки, серветки, клей, зразок. Хід заняття: (Звучить українська дитяча пісня « Калина») Вих-ль : Діти що це? Піду подивлюся хто це до нас завітав. (Вихователь заносить українську ляльку). До нас завітала лялька Соломія, давайте із нею привітаємось. (Діти вітаються). А прийшла вона не с порожніми руками , принесла скриньку « Скарби нашої Батьківщини». Вих-ль : Давайте подивимось що там, та це фільм про нашу Батьківщина, а вона у нас дуже багата, а чим саме давайте подивимось. (Діти сідають у коло та дивляться презентацію «Наша країна – Україна»). Дівчинка каже, український народ працьовитий, щирий, добрий, ще з давнини люди вигадували багато казок, віршів, легенд, Соломія принесла нам легенду, яка називається « Брати». (Вихователь дістає із скриньки легенду). Читання легенди. Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому матір подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб. Середньому сину мати дала в дорогу блакитно жовтий одяг. Сміливий та сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними (героїчними вчинками). Люди запам’ятали його і прозвали Прапором. А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім’я Гімн. Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку – Україну. Вони стали державними символами України. Запитання за змістом - Як звали матусю? - Скільки синів вона мала? - Як їх звали? (Відповіді дітей). А Ще у скриньки є вірш «Моя країна – Україна» його автор Ганна Чубач. (вихователь читає вірш) Моя країна – Україна, Сонячна держава. І дорослому, й дитині Жити в ній – цікаво. Щовесни сади квітують, Солов’ї співають. У країну Україну Гості приїжджають: Із Америки, з Кавказу. З Праги і Варшави. Бо в країні Україні Гостювать – цікаво. У столиці – світлі лиця. В селах – щирі люди. Я за тебе, Батьківщино, Завжди горда буду! Запитання за змістом. Хто автор вірша? Про що вірш? Як називається наша Батьківщіна? Коли квітнуть сади? Які птахи співають? ( Вихователь пропонує подивитися мольберт , на мапу України). Ось наша Україна як і в кожній країні світу є державні символи, в нашій країні вони теж є, це гімн, прапор та герб. Гімн – це урочиста пісня, символ нашої держави, називається він « Ще не вмерло України і слава і воля..». Він звучить на всіх урочистих заходах,знову і знову прославляють нашу державу. Коли звучить мелодія нашого гімну усі присутні мають підвестись, віддаючи пошану нашій державі. Ось і зараз в нашій групі прозвучить наш державний гімн. ( Піти підводяться і прослуховують гімн). Вих-ль : Діти що ми зараз прослухали? (відповіді дітей). Вих-ль: так правильно, це найголовніша пісня нашої Батьківщини – гімн. А що таке Батьківщина? ( Розповідь вірша на мольберті за схемою, за зразком вихователя). Батьківщина – це рідний наш край. Батьківщина – це ліс і гай. Батьківщина – це рідна земля. Батьківщина – це ти і я! Вих-ль: Ще в нашій країні є прапор. (Показує малюнок на мольберті). Це символ незалежності нашої держави, на державні свята вивішують прапори на всіх будинках, прапор має синє - жовтий колір. Синій колір це колір мирного неба, а жовтий колір-це пшеничне поле що колоситься під ясним сонечком. Якого кольору наш прапор? Що означає синій колір? Що жовтий? (Відповіді тітей). А це герб, тризуб, це воля сила і слава, він золотий на голубому тлі. (Діти розглядають його на мольберті). У українського народу є і свій національний одяг. (Розглядають та обговорюють альбом « Український національний одяг»). А ще Соломія принесла нам віночок, и хоче з нами пограти. Фізкультхвилинка «Віночок». Вийду я в садочок (крокують на місці ) І сплету віночок (кругові рухи руками перед собою) Одягну прикрасу ( руки до голови) Та піду в таночок. ( виконують «пружинку»). ( Повторюють 2-3 рази). А ще Соломія принесла нам ігри. ( Вихователь дістає зі скриньки) Робота з коректурними таблицями. ( Діти слухають завдання вихователя, та певною геометричною фішкою накривають заданий символ. Наприклад , накрийте червоною фішкою герб України). Гра «Флексагон» . ( Діти грають в парах ,одна дитина складає фігуру, а друга називає, що вийшло, потім міняються). Д/г « Українські страви». (Діти почерки достають зі скриньки картки зі стравами, та називають їх). Вих-ль : ну що діти, вам сподобались ігри які приготувала вам Соломія? А давайте ми віддячемо її і подаруємо прапорці, які виготуємо власноруч . Але спочатку зробимо гімнастику для пальчиків. Пальчикова гімнастика Ми тримаємо в руці Синьо – жовти прапорці Хай гойдає вітерець Український прапорець. (Діти виконують аплікацію та дарують Соломійці). Вих-ль : діти а давайте запросимо з собою на прогулянку нашу гостю, будемо з нею гратися та розважатися!!! Конспект заняття з патріотичного виховання (із вадами зору) «Скарби українського народу» Мета: розширити і поглибити знання про красу української мови за допомогою усної народної творчості (пісні, казки, заклички, потішки, забавлянки, ігри, загадки, скоромовки, прикмети); продовжувати вчити чітко, диференційовано користуватися інтонаційними засобами виразності при декламуванні віршів, мелодійністю при співі. Систематизувати знання про народний фольклор, українську мову та літературу. Формувати вміння усно, логічно правильно передавати почуте, побачене. Активізувати словник образними виразами рідної мови. Розвивати зорове, слухове сприймання, орієнтацію у міжпросторі, активізувати сприйняття предмету в різних модульностях (обємні та площинні зображення). Закріпити способи сприйняття навколишнього середовища на полісенсорній основі з послідуючим омовленням того, що спостерігалось. Розвивати прослідковуючу функцію очей. Виховувати почуття патріотизму, національної гордості, любов до рідної мови. Корекційна мета: вчити словесно оформлювати те, що сприймається в процесі спостереження. стимулювати мовну активність дітей шляхом діалогу.. Корекція особистості, пробудження впевненості в своїх силах. Обладнання(Матеріал): художне слово, карта-схема, скриня, кошик, торбинка, візок, кінь-гойдалка, лялька, слова- підказки, предметні та сюжетні картинки до дидактичної гри «Народна торбинка». Хід заняття: Вихователь. -Добрий день любі діти. Погляньте, скільки гостей до нас завітало. У нас, українців, існує добрий звичай: коли гість заходить до нашої оселі, ми вітаємо його, зичимо йому здоров’я. Давайте привітаємось з нашими гостями. Діти, у мене для вас сюрприз. Погляньте на цю карту. Гімнастика для очей. Ця карта – не проста, Ця карта – чарівна, До скарбів народної мудрості, Приведе вона. Тож часу не гаймо, В похід вирушаймо. Ми картинки розглянемо, І всі завдання вирішимо. Крок за кроком крокуємо, До скрині ми мандруємо. Ви вже зрозуміли, що нам потрібно дібратись до скрині. В неї ми будемо накопичувати скарби народної мудрості. -Погляньте на карту, на ній є підказки. Розгляньте картинку і згадайте як розпочалося ваше життя, дитинство. Так, воно розпочиналося з колискової пісні. (Чути плач дитини, діти шукають в груповій кімнаті ляльку, в колисці знаходять словопідказку «колискові», яке викладають на фланелеграфі. Всі інші слова-підказки також потрібно викладати на фланелеграф.) Діти, як можна заспокоїти дитину? Хто знає колискову пісеньку? (Виконання дітьми колискових). Ви прослухали пісеньку, яка вона? Які ви можете сказати пестливі слова про колискову пісню? Дидактична вправа «Колискові пісні які?» Діти підбирають слова-прикметники. А чим ще можна заспокоїти дитину? Давайте знайдемо підказку. Діти знаходять в групі під музичний супровід книгу). А вам читають казки? Напевно ви знаєте багато казок. Давайте перевіримо це. Будьте уважні. Дидактична гра «З якої казки». 1. Були собі дід та баба, та такі убогі, що нічого у них не було. От раз дожились вже до того, що не стало у них і хліба – й їсти нічого. Дід і каже… (Колобок). 2. А мишенят і кликати не треба: вони вже сиділи за столом..(Колосок). 3. Мій котику, мій братику! Несе мене лисиця за крутії гори за бистрії води. (Котик і півник). 4. Ходи Жучко, не біжи, нам ріпку вирвати допоможи…(Ріпка). 5. Оленка показала Івасику, як на лопату сісти…(Івасик-Телесик). 6. Принесли козенята ножниці і голку з ниткою…(Вовк і семеро козенят). 7. Не послухав брат сестричку і напився з копитця…(Сестриця Оленка і братець Іванко). 8. Поїхав дід на ярмарок і купив собі козу…(Коза-дереза). 9. Пішов дід до лісу та й загубив…(Рукавичка). 10. Жили собі колись давно Лисиця та Заєць…(Заєць та Лисиця). 11. Одного разу пішла жінка на річку прати, коли котиться горошинка по дорозі. Жінка взяла горошинку та й з’їла… (Котигорошко). 12. Ось лисиця їде на вовкові і тихенько співає: «Битий небитого везе! Битий небитого везе!»… (Лисичка-сестричка і вовчик-братик). ( За кожну вірну відповідь діти отримують фішку). Молодці! Ви справді знаєте багато казок. Погляньте на наступну картинку-підказку. Що це, і що з ним робити? (Зображення коня-гойдалки). Чути іржання коня, на звук діти шукають підказку.) Якщо ви думаєте що гра – це пустощі, то ви помиляєтесь. Гра – це своєрідне мистецтво. І ми з вами знаємо багато народних ігор. Згадаємо їх. Ви згадали гру «Подоляночка», давайте зіграємо в неї. Як ви обираєте ведучого під час гри? Що ви використовуєте? Звичайно лічилки. Знайдемо це слово. Ви чудово справились з цим завданням. Давайте станемо в коло і згадаємо лічилки. Народна рухлива гра «Подоляночка». (За допомогою лічилки обирають « Подоляночку») – Діти, зверніть увагу на карту. Ви хочете дізнатись що це за торбинка зображена на карті? Це – «Народна торбинка», в ній «заховались» прикмети. Але спочатку потрібно знайти торбинку. (Пошук дітьми торбинки). Наші предки свій мудрий життєвий досвід передавали з покоління в покоління за допомогою прикмет, які допомагали знайомитись з рідною природою, пізнавати її, вчать передбачати певні зміни в стані погоди. Давайте «знайдемо» їх. Дидактична гра «Народна торбинка». За допомогою предметних та сюжетних картинок діти повинні згадати прикмету. Дуже часто ми спостерігаємо за сонечком, а якщо його немає, що ми говоримо. Звичайно це заклички. А як ми їх говоримо тихо чи голосно. Чому потрібно закликати голосно. Покажіть як це потрібно робити. Як ви чудово розмовляєте. А допомагають вам в цьому скоромовки. Їх склав народ. Вони легко запам’ятовуються, але їх важко вимовляти. Давайте порозважаємося скоромовками. ( Діти розповідають заклички, скоромовки). Також на нашій карті є корзинка –мудринка, в ній зібрана мудрість нашого народу. Українська мова виховує дітей, а допомагають їй у цьому прислів’я, приказки, які склав наш народ. Як гарно звучить українська мова в прислів’ях, приказках. Це влучні, короткі з повчальним змістом вислови. В них виражена мудрість народу. Упродовж віків рідне, українське слово оживляло душу, вчило бути чесним, сміливим, любити свій край, рідних людей. Давайте зіграємо у гру, яка допоможе нам згадати прислів’я. Дидактична гра «Закінчи прислів’я». (Діти підбирають слова-закінчення до прислів’я). 1. Слово до слова – зложиться… (мова). 2. Від теплого слова і сад…( цвіте). 3. Хліб – всьому…(голова). 4. Тихше їдеш – далі…(будеш). 5. Поспішиш – людей…(насмішиш). 6. Книга вчить, як на світі …(жить). 7. Хоч лютий лютує, а вже весну…( чує) 8. Хочеш їсти калачі не сиди на… (печі). 9. Від ласкавих слів затихає …(гнів). 10. Не кидай слова на…( вітер). 11. Правда дорожча за …(золото). 12. Вмієш казати, вмій і…( мовчати). Вас напевно зацікавив візок, що зображений на карті. Він також незвичний. Цей візок для загадок. А чи знаєте ви, що їх також склав народ. Українські загадки – маленькі перлини народної творчості. Вони навчають нас міркувати, бути більш уважними, кмітливими. Хто загадку відгадає, Той усе на світі знає. Ну ж бо, малята, Спробуйте загадки відгадати! Дидактична гра «Відгадай загадку». 1. В теплий дощик народився, Парасолькою накрився, Може б з лісу пострибав, Якби другу ногу мав! (Гриб). 2. Літом виростають, а восени опадають. (Листочки). 3. Ліз карасик через перелазик та в воду – плюх. (Кухоль). 4. Парубійко я вродливий, Дуже гарний, не шкодливий, І росту собі на волі – На городі і у полі, Квіт до сонця повертаю, За те й назву собі маю. (Соняшник). 5. Сторожем не служить, а всіх рано будить. (Півень) 6. Спереду – рогач, а на хвості – квач. Огрядна, боката на молоко багата. (Корова). 7. Хвіст гачком, а ніс п’ятачком. (Свиня) 8. У воді вона живе, дзьоба не має, а дзьобає. (Риба). 9. Їсти не просить, влітку і взимку одне вбрання носить. (Ялинка). 10. Ворушаться у квітки Всі чотири пелюстки, Я зірвати її хотіла, Вона спорхнула і полетіла. (Метелик). 11. Прилетіло сонечко На мою долонечку, Крильця червоненькі, Цяточки чорненькі, По всіх пальчиках ходило, З мізинчика полетіло. (Сонечко). 12. Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква). (За кожну вірну відповідь діти отримують картинки-відгадки. Які потрібно «відремонтувати», вставить фрагмент картинки, якого не вистачає.). З цим заняттям ви чудово справились. Підсумок заняття. • От ми і дібрались до скрині, але вона пуста. Що в ній повинно лежати? • Які це скарби? • Сьогодні на занятті ми з вами зібрали скарби народної мудрості. • Що ми з ними зробимо? • Вірно, покладемо до нашої скрині, в яку будемо і надалі накопичувати скарби народної мудрості. Конспект заняття “Колискова для лялечки” для дітей раннього віку (3-й рік життя) Мета: познайомити дітей з новою колисковою; заохочувати їх повторяти окремі слова за вихователем, розповідати знайомі потішки, колисанки; формувати у дітей культурно-гігієнічні навички. Створювати сприятливі умови для розширення запасу слів, вправляти у правильній звуковимові. Розвивати мовлення дітей, інтерес до усної народної творчості, народної колискової пісні. Виховувати бажання любов до матері, рідних. Матеріал. Демонстраційний: ліжко, постіль, лялька, рушничок, ведмедик. Роздавальний: маленькі лялечки для кожної дитини. Хід заняття В ігровому куточку сидить іграшковий ведмедик та велика лялька Міла. Вихователь пропонує дітям підійти й послухати, про що вони говорять. Вихователь. Діти, лялечка каже, що дуже втомилася й хоче спати, вона прохає ведмедика допомагати їй розстелити постіль, але він не вміє. Допоможемо їм? Вихователь. Захотіла Мілочка спати, Кулачками тре оченята. Зачекай-но, Мілочка, трішки. Постелю для тебе я ліжко, Покладу тебе й заспіваю: “Люлі-люлі, баю-баю”. Дітки, скажіть мені, а що треба зробити перед тим, як лягти спати? Діти. Треба умитися й роздягтися, скласти свої речі. Вихователь. Зараз я умию нашу Марічку, а ви заспівайте їй пісеньку про водичку. Діти співають. Водичка, водичка, Умий Марічці личко. Щоб сяяли очки, Червоніли щічки. Щоб роток сміявся, Щоб зубчик кусався. Вихователь. Діти, а чим треба витерти Марічку? Діти. Рушничком. Вихователь. Тепер наша Марічка чистенька, можна роздягати її і класти в ліжко. Хто хоче допомогти лялечці роздягнутися?(дитина знімає з лялечки одяг, називає його, всі діти повторюють назви: чобітки, спідниця, сорочка). Тепер наша лялечка готова до сну. Дітки, а що треба зробити, щоб наша Марічка заснула міцно й солодко? Діти. Заспівати пісеньку. Вихователь. Так, треба заспівати пісеньку. Ця пісенька називається колисанка. Її співають матусі, коли колишуть дитину. Ось, послухайте. Прийди, сонку, в колисоньку, Приспи мою дитиноньку. Та щоб спала, не плакала, Та щоб росла, не боліла. Щоб голівонька була світленька, А личко – красивеньке. Баю-баю, баю-бай, Потихеньку засинай. По закінченні колисанки промовляє тихенько: “Заснула наша Марічка. Ой, дивіться, і ведмедик теж заснув, і його колисаночка приспала”. Після цього вихователь звертає увагу на те, що в іншому куточку сидять ляльки, яких також слід покласти спати. Пропонує кожній дитині взяти лялечку, умити її, роздягти й покласти в ліжечко. Під час виконання дітьми цих дій проводить індивідуальну роботу: заохочує окремих дітей промовляти забавлянку про водичку, повторюють назву одягу, предметів білизни. Після того, як всі діти вклали ляльок спати, пропонує всім разом заспівати колисанку. А-а-а, люлі, люлі, Налетіли гулі. Сіли на воротах В червоних чоботях. А ворітця – скрип-скрип... Моя доня спить, спить. Заснули наші лялечки, а ми не будемо їм заважати й підемо на вулицю.Діти тихенько виходять із кімнати. Конспект заняття “Граємо і мову вивчаємо” для дітей молодшого дошкільного віку (4 – й рік життя) Мета: познайомити дітей з новою закличкою про сонечко; згадати потішки, мирилки, знайомі забавлянки з пальчиками. Вправляти дітей у чіткій вимові голосних звуків. Активізувати розмовне мовлення, збагачувати словник словами: бабине зіллячко, дідове полечко, подвір’ячко. Розвивати інтерес до усної народної творчості. Виховувати любов до рідного слова, української землі. Матеріал: фольклорний матеріал, ляльки в національному одязі, ілюстрації до забавлянки “Коник”. Попередня робота: вивчення мирилок, забавлянок. Хід заняття Вихователь. Діти, давайте підійдемо до віконечка, і покличемо до нас ясне сонечко, яке десь забарилось. Сонечко, сонечко, Заглянь у віконечко. Дітки гуляють, Тебе виглядають. А тепер, хто хоче сам покликати сонечко? (діти за бажанням промовляють закличку). Вихователь. Діточки, сідайте рядком і поговоримо ладком. Сідайте рівненько і поговоримо ладненько. Зараз ми будемо “розмовляти” із нашими пальчиками. Проводиться гра-забавлянка з пальчиками. Оцей пальчик – наш татусь, Оцей пальчик – мама. Оцей пальчик – наш дідусь, Оцей пальчик – баба. А цей пальчик – хлопчик наш І звуть його... (діти називають своє ім’я). Один, два – це наша сім’я, В гості до дітей приходять ляльки Івась і Оксанка. Івась говорить, що Оксанка його скривдила, і вони посварилися. Вихователь. Діти, а що треба зробити, щоб наші ляльки не сердилися один на одного? Так, треба помиритися. А які мирилки ви знаєте? Діти за бажанням розповідають мирилки: 1. Помирімося, помирімося, Одне одному посміхнімося, Будемо дружити, Як у гаю квіти. 2. Мирись, мирись Та тільки не сварись. 3. Подружімося, подружімося І ніколи не сварімося. Будемо з тобою, Як риба з водою. Ляльки “миряться”. Вихователь. Діти, а наша Оксанка чомусь знов засмутилася. Вона говорить, що у неї є молодший братик і сестричка. Вона хотіла їх позабавити, але не знає як. Давайте їй покажемо. Діти розповідають. Гой-да-да, Гой-да-да, Добра в коника хода, Поводи шовкові, Золоті підкови. Вихователь показує дітям ілюстрації, пояснює слова “поводи”, “підкови”. Вихователь. Діти, послухайте уважно, зараз я розповім вам ще один віршик про сонечко. Він називається “закличка”. Це тому, що за допомогою цього вірша, люди зверталися до сонечка і закликали його на землю. Вийди, вийди, сонечко На дідове полечко, На бабине зіллячко, На наше подвір’ячко, На веселі квіточки, На маленькі діточки. Там вони граються, Тебе дожидаються. Вихователь пропонує дітям покликати сонечко новою закличкою (усі разом, потім індивідуально). В кінці заняття проводиться українська народна гра “Зайчик”. Конспект заняття “Віночок, віночок – прикраса дівоча” для дітей середнього дошкільного віку (5 – й рік життя) Мета: продовжувати знайомити дітей з народними символами і національними оберегами (вінком), символічним значенням квітів та стрічок українського віночка. Поповнити словник дітей словами – назвами квітів, що традиційні для українського вінка: безсмертник, мальва, чорнобривці, волошка, барвінок, ромашка, любисток. Розвивати пізнавальний інтерес до народних традицій; діалогічне та правильне мовлення. Виховувати патріотичні почуття, повагу до національних символів українського народу. Матеріал: скриня, віночки для дівчат, вірші. Попередня робота: розглядання ляльки в національному одязі, екскурсія до кімнати народознавства, розповідь вихователя про обереги та національну символіку; читання українських народних казок, легенд; розучування народних хороводних ігор. Хід заняття Вихователь. Діти, сьогодні я прийшла до вас із подарунком. Цей подарунок передала нам лялька Оксана. Подивіться, яка чудова скриня. Вам цікаво, що в ній? Тоді давайте поглянемо (відкриває скриню, дістає віночки). - Що це? Так, це українські віночки для дівчат. Дівчата, хочете їх одягнути? (роздає дівчатам віночки, один залишає для себе). - Діти, Оксанка попросила мене розповісти вам цікаву легенду про вінок. Слухайте уважно. Віночок – це традиційний символ нашого народу, елемент нашого українського жіночого вбрання, це своєрідний дівочий оберіг, що береже дівоче волосся, знімає головний біль, заспокоює нервову систему, захищає дівчину від лихого ока. Віночки носили лише дівчата. Починали носити його дівчата з 3-х років. Потім у 4 роки надягали вже інший вінок, з іншими квітами. Далі вінок мінявся у 6 років, 7 років, 12 років і далі. Кожний вінок мав своє значення. Вінок в Україні плели з живих або сухих квітів. Давайте подивимось, які квіти вплітали у віночок (розглядання). У віночку може бути до 12 різних квітів і кожна з них щось символізує: барвінок – життя, безсмертник – здоров’я, мальва – краса, ромашка – мир, спокій, цвіт вишні та яблуні – материнську любов, любисток – людську відданість, деревій – символ здоров’я, калина – символ дівочої вроди, вродливості, чорнобривці – знімають головну біль, незабудки – зір розвивають. Діти, а як називається ця квітка? Правильно, мак. Він символізує тугу та печаль за тими, кого вже немає з нами. Хто з вас хоче розповісти вірш про цю чарівну квітку? М.Познанська “Ромашка” Т.Г.Шевченко На стрункій високій ніжці Зацвіла в долині Біля річки, на лужку Червона калина. У косичці білосніжній Ніби засміялась Стрів я квітоньку таку. Дівчина - дитина А.Камінчук “Любисток” Л.Забашта “Волошки” У росі, немов намисто, Я ніколи не забуду, Під вікном у нас любисток. Як я полечком ішла, Цей любисток мама любить, А між жовтими житами Бо його садила Люба. Синя квіточка цвіла. І садила, й доглядала, Я волошки в житі рвала З відерця поливала. І сплела собі вінок. С жайворонками співала, З вітерцем пішла в танок. В.Василашко Чорнобривці Барвінок стелиться низенько, Чорнобривці, чорнобривці Не клоне в приземку стебло. Квітнуть у тиші вечоровій. Чи не тому в барвінку, ненько, Чорнобривці, чорнобривці І взимку листя зелененьке, Так і просяться в пісні. Що від землі бере тепло. Вихователь. Діти, до віночка в’яжуть кольорові стрічки для того, щоб ховати волосся від чужих очей. “Кожна стрічка на віночку сяє, кожна – призначення має”. Коричнева (в’яжуть першою посередині) – це символ землі-годувальниці; обабіч – дві жовті, це – ясне сонечко; за ними йдуть з різних боків зелені – жива природа, символ життя і молодості; далі йдуть сині – небо й вода; жовтогарячі – символ хліба; фіолетова – символ мудрості, розуму; малинова – символ душевності, щирості; рожева – символ достатку, багатства; по краях в’яжуть білі стрічки – символ чистоти душі. Вихователь пропонує дітям пограти у дидактичну гру “Добери стрічки до віночку” (діти на прохання вихователя приносять стрічки, вихователь вплітає їх у вінок, спонукає дітей до діалогу: - Принеси мені блакитну стрічку і скажи, що вона означає. - Принеси стрічку, що символізує природу, життя, якого вона кольору?) Після цього, вихователь пропонує дітям пограти у народну українську гру “Чий вінок кращий?”. Опис гри. Діти поділяються на дві групи. Кожна група стає в коло. На слова: “Візьмемося за руки Підемо на луки, Там сплетемо віночок, Станемо в таночок”. Діти беруться за руки і йдуть по колу ліворуч. На останні слова зупиняються й піднімають руки вгору. “Чий найкращий вінок, Той і піде в танок”. Діти швидко опускають руки на плечі своїх сусідів. Вихователь відзначає, в якому колі діти швидше поклали руки на плечі і додержують форму кола. Діти з відзначеного кола танцюють під супровід бубна. Наприкінці заняття вихователь пропонує дітям за бажанням намалювати український вінок, або сплести його зі штучних квітів. Конспект заняття “Український ярмарок” для дітей середнього дошкільного віку (5 – й рік життя) Програмовий зміст: показати дітям красу української кераміки. Розширити словник дітей словами: глечик, куманець, тарілка, горщик. Ознайомити з особливостями розпису керамічних виробів. Сприяти бажанню створювати красу у прикрашенні розписом площинних форм посуду нетрадиційними техніками: штампами, пальчиками, тичками. Розвивати творчість у складанні візерунків із рослинних елементів; почуття кольору, фантазії, естетичний смак, потребу оточувати себе красою. Викликати почуття насолоди від процесу декорування; виховувати повагу до українських майстрів, любов до України, її звичаїв, традицій. Матеріал: виставка керамічного посуду, ілюстрації, українська народна музика, різноманітні за кольором та величиною площинні форми посуду, гуаш, штампи, кришечки, тички, зволожені серветки, посуд із водою, рушнички. Попередня робота: малювання нетрадиційними техніками, знайомство з українською керамікою. Хід заняття Вихователь: Діти, сьогодні ми з вами відвідуємо художню майстерню, де народжується справжнє диво. Діти під звуки музики заходять до майстерні, розглядають український посуд, спілкуються з вихователем. Вихователь: Як тут гарно, наче до бабусі у село завітали. А ось і господиня. Давайте з нею привітаємось. (Діти підходять до майстрині, вітаються. Вона сидить за столом, розмальовує посуд). Майстриня: Добрий день! Я рада Вас бачити в моїй майстерні. Вихователь: У Вас тут дуже красиво. Скажіть, будь ласка, а що Ви робите? Майстриня: Я розмальовую посуд. Цей посуд виробляють з глини. Виробляють його гончари. Ось, подивіться, скільки його у мене. (Підходить із дітьми до виставки). Вихователь: Дійсно, діти, подивіться, скільки тут різноманітного посуду! Майстриня: Можливо, хтось із вас знає, що це таке? (Показує по черзі глечик, миску, горщик, макітру. Діти називають. Проводиться словникова робота). Вихователь підсумовує: традиційний український посуд це: миска, полумисок, мисник (полиця для посуду), макітра, горщик, глечик, куманець, горнятко, тарілка, кухоль, макогін. В різних регіонах України є свої назви, але в нашому регіоні традиційно називали посуд саме так. Майстриня: Діти, посуд, зроблений з глини, виглядає не дуже яскраво, бо глина сама по собі сіра, тому я його розмальовую, використовуючи рослинні елементи. Скажіть, будь ласка, із чого складається цей візерунок? (квітки, листя, ягідки). Ой, забалакалася я з вами, а мені треба поспішати, бо не встигну розмалювати весь посуд на ярмарок. Вихователь: Не хвилюйтесь, наші діти допоможуть Вам. Майстриня: Але в мене не має стільки пензликів! Вихователь: А наші діти вміють малювати без пензликів. Ви сідайте і не хвилюйтеся, продовжуйте спокійно працювати. Діти, підійдіть до мене. Давайте розглянемо, чим ми можемо прикрасити посуд, якщо у нас немає пензликів. (Показує по черзі штампи, тички). Що це? (штамп). Так, це штамп, на ньому зображено листочок. А цим штампом ми можемо зробити квіточку, ось так (показує). А це що? (тичок). Ним ми можемо зробити маленькі ягідки, а великі ягідки ми зробимо за допомогою пальчиків, ось так (показує). Усім зрозуміло, як робити візерунок? Тоді підходьте до столу і виберіть, щоб ви хотіли прикрасити, і сідайте працювати. Я також буду допомагати нашій господині (сідає поруч із майстринею, розписує посуд). Самостійна робота дітей. Вихователь: (роздивившись дитячі роботи, звертається до майстрині) Людмила Василівна, подивіться, чи подобається Вам, як діти прикрасили посуд? (Майстриня підходить, роздивляється, задає питання дітям, що вони розписували? Які елементи використовували?) Майстриня: Дякую вам, діти, за допомогу. Покладіть ваші роботи на цей стіл і разом помилуємося ними. Вихователь питає дітей індивідуально: Який посуд тобі подобається? А тобі? Чому? Діти, ви дуже гарно прикрасили посуд. Вам сподобалося в майстерні? Майстриня: Приходьте в гості частіше. Буду рада вас бачити. Діти: До побачення! Конспект заняття “Український народна іграшка” для дітей середнього дошкільного віку (5 – й рік життя) Програмовий зміст: показати дітям красу народної глиняної іграшки із Опішні. Вчити прикрашати форму іграшки візерунком із крапок, ліній, мазків, варюючи їх за кольором. Викликати почуття естетичної насолоди від декоративного малювання. Розвивати творчість, акуратність. Виховувати любов та повагу до виробів українського прикладного мистецтва. Матеріал: глиняні іграшки із Опішні, гуаш червоного, коричневого, зеленого, жовтого кольорів, пензлі, тоновані форми іграшок для розписування. Попередня робота: знайомство з українськими народними іграшками, розгляд ілюстрацій. Хід заняття Вихователь звертає увагу дітей на виставку глиняних іграшок. - Що ви бачите перед собою? - Чим ці іграшки відрізняються від звичайних іграшок? - Як ще можна назвати прикрашену розписом іграшку? Вихователь: Ці іграшки надійшли на цю виставку із чудового міста – Опішні, що на Полтавщині. Народились іграшки в руках чудових майстрів, які розуміють мову рослин, тварин і кольорів. Бережно бере опішнянський майстер шматок глини у долоні і дарує йому свою любов і фантазію. Від цього шматочок перетворюється у дивну фігурку тварини: коника, півника, поросятко…а коли майстер торкається іграшки пензликом, вона починає співати квітами, листям, колоссям, ягодами. Вихователь пропонує дітям помилуватися красою іграшок, розглянути рослинний орнамент, палітру розпису. - Які кольори бачать діти? Так, в опішнянській іграшці зустрічаються червоний і коричневий, жовтий і зелений кольори. Вихователь пропонує дітям вибрати для розпису форму за бажанням (коник, півник, свинка, баранчик, качка, собака, ведмедик). Разом з дітьми розглядають форму, обстежують її. Вихователь пропонує покласти долоню на середину форми – тулуб, тут можна розмістити основний візерунок. Пригадують з дітьми знайомі технічні елементи декоративного розпису (лінія, крапка, мазок). Показує дітям, як із цих елементів можна скласти «кривульку з накапуванням» (хвиляста лінія, що в’ється між крапками), «гілку» (пряма лінія, мазки). Пропонує дітям прикрасити форму іграшки візерунком. У кінці заняття викладають прикрашені форми іграшок на виставку. Інтегроване заняття з мовленнєвого розвитку з елементами народознавства для дітей старшої групи на тему: «Рідна мова – життя основа» Мета: Розвивати інтерес до сучасної словесної творчості, монологічне мовлення, вміння правильно вимовляти звуки, уважність, спостережливість, зацікавленість дітей до мистецтва,виховувати любов до рідної мови, своєї батьківщини, поважне ставлення до надбань українського народу, його спадщини. Збагачувати активний словник дітей на основі знань та уявлень про довкілля, стимулювати до висловлювання в мовленні повних речей; формувати вміння висловлювати складні речення за допомогою сполучника підрядності – тому що –. Закріпити уявлення малят про художнє слово класиків української літератури ( Т.Г.Шевченко, Леся Українка); поглибити знання дітей про те, що мова багата на прислів’я, приказки, загадки. Обладнання: портрети українських письменників Т.Г.Шевченка та Лесі Українки; книжки з казками, ілюстрації до казок; опорна схема до опису; народні приказки, вірші про мову, прислів'я. Попередня робота: розучування віршів українських письменників Т.Г.Шевченка та Лесі Українки; бесіди про опішнянську кераміку, про державні символи України , відгадування загадок, розучування прислів'їв про мову. Хід заняття Організація дітей: Вихователь: Станьте, діти, всі рівненько, Посміхніться всі чемненько, Посміхніться до мене, Посміхніться до себе, Посміхніться до гостей – Привітайтесь: «Добрий день!» -Діти, відгадайте загадку: «Без чого людина стає німою?» /без мови/ -Правильно, без мови. Для чого людині потрібна мова? /спілкуватися, роз- мовляти, розуміти краще одне одного/ -А із чого складається мова? /із звуків, слів, речень/ Ми щодня і щохвилини Слово в‘яжемо до слова Мов чудесні намистини – Так виходить наша мова. -Діти! Подивіться уважно навкруги і по черзі, повним реченням скажіть про те, що ви бачите, тільки не повторюйтесь. А допоможе нам «чарівний мікрофон» /діти передають один одному мікрофон і утворюють речення/. -Молодці, діти! Якою мовою ми з вами розмовляємо? /українською /. -А чому українською? / тому що це рідна мова, нею розмовляють наші батьки, бабусі, дідусі, тому, що ми живемо в Україні/. -А яка наша українська мова? Якими словами можна про неї сказати? /багата, чиста, дзвінка, щира, рідна, материнська, ніжна, свята, прекрасна, мелодійна, милозвучна/. -Сьогодні, діти, наша країна відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято потрібне для того, щоб люди шанували свою мову, бо рідна мова – це найцінніший скарб народу. -А на вашу думку, діти, де зберігаються скарби? / у музеї /. -Які музеї ви знаєте? / краєзнавчий, де зберігаються стародавні речі; музей мистецтва, де зберігаються картини, скульптури/. -Уявіть, собі, малята, що існує музей «мови» Як ви вважаєте, що може бути в цьому музеї?( портрети видатних українських письменників, поетів, книжки з казками та іншими творами, словники української мови) -Я хочу запросити вас , діти, на екскурсію до такого незвичайного музею.(діти входять у картинну галерею, вихователь підводить їх до картини під назвою «Родина». -Перед вами картина, вона має назву «Родина». Як ви думаєте, чому?( тому що на ній зображена сім’я: тато, мама і діти) -Що ви можете сказати про цю сім’ю? Яка вона? /дружня, весела, життєрадісна, щаслива, українська, молода/. -Доведіть, що ця сім’я українська? Відповідайте повними реченнями, під час відповіді використовуйте сполучник –тому щоЦе сім’я українська, тому що на картині багато національних символів, стрічка, схожа кольорами на прапор України; тому що люди вдягнені в національний одяг; тому Що я бачу українську хату під стріхою, тин біля неї, квіти. -Чому родина вдягнена у святковий одяг? /Зібралась на свято/. Вихователь: -Молодці! Ходімо далі! /проходимо до поличок з книжками/. -А тут у нас так багато книжок! Які літературні твори можна прочитати в книжках? / казки, байки, загадки, лічилки/. -Цікаво, а що в цій книжці? Давайте заглянемо в неї /книга з буквами/. Я бачу букви. Вони такі гарні, що з ними хочеться пограти. Я буду задавати питання, а ви, любі малята, відповідайте, але словами, які починаються із заданої букви. Наприклад: М - З ким дружить буква М? /з мамою, з мовою, мишкою, мішею, Машею/. -Назва якого кольору починається з букви М? /малиновий/. -Що любить їсти буква М? / морозиво, моркву/. -Що любить робити? /мандрувати, малювати/. -Мама яка? /мила, мужня, молода/. Б - З ким грається буква Б? / з білочкою, з бегемотом/. -Що полюбляє їсти? /булочки, бублики, банани/. -Який улюблений колір букви Б? /білий, блакитний/. -На якому дереві живе білочка? /березі, бересті, буці/. Вихователь: -Які ви молодці! Подивіться, а ось лежать книжки з казками. -Як ви гадаєте, хто їх написав? /народ/. -Так, це народні казки, бо склав їх сам народ і від бабусь, матусь вони дійшли до нас. В них народна мудрість. Подивіться, яка гарна книжечка, давайте розглянемо її /беру книгу з ілюстраціями, перегортаю її/. -До якої казки ілюстрація? /колобок/. -Чого нас вчить казка «Колобок»? /бути слухняними/. -Чого навчає казочка «Ріпка»? /бути дружніми/. -А «Колобок»? /бути працьовитими/. -А яка ще українська народна казочка вчить нас дружнім стосункам? /»Котик і півник»/. -Який висновок можна зробити із казочки про «Лисичкусестричку та вовчика-братика»? /неможна всім довіряти/. Вихователь: Давайте пограємо в українську народну гру, яка називається «Віночок» / побудова невеликих речень, узгоджуючи слова/. Вихователь пояснює дітям, як можна придумати гарне побажання з порівнянням, наприклад,будь сильним, як дуб, будь красивим, як весна і т.д. Діти ходять по колу і співають: Ми віночок цей сплели, цей сплели, І на /ім’я дитини/ одягли, одягли. Ти в віночку потанцюй, потанцюй, І другові подаруй, подаруй бажання. / дитина підходить до будь-кого в колі, вдіває віночок на голову другові і говорить: «Я дарую тобі цей віночок – будь здоровим, як земля» і т.д./. Вихователь: -Ми трохи відпочили, а тепер пішли далі /підходимо до портретів Т.Шевченка та Л.Українки/ -Хто зображений на портретах? /відповіді/. -Хто вони такі? /українські письменники/. -Що вони писали? /вірші, казки для дітей/. -Якою мовою писали свої твори? /українською/. / діти читають програмні вірші Т.Шевченка «Не цурайтесь»/ та Л.Українки «На зеленому горбочку»/. Вихователь: -Мені дуже сподобалось. А вам? Може, коли ви виростите, хтось із вас буде складати вірші про рідну Україну. А ми вами пишатимемося. А тепер уявіть, що ви – поети. Я називаю вам слова. А ви підбирайте риму до них: Діти – квіти Коса – роса Гілка – білка Мова – чурова Лисичка – сестричка Листок – колобок Мак – рак Країна – родина, батьківщина, Україна. Картина – хатина Стрічка – порічка, смерічка. Сонечко – віконечко Шили – були Вихователь: -Молодці! Ви справжні поети! А зараз я перевірю, як ви знаєте українську мову. Гра називається «Назви слово» / показую ілюстрацію, діти правильно називають слова: шкарпетки, праска, черевики, самоскид, тістечко, ковдра, вимикач, полуниця, кватирка, парасолька, годинник/. Вихователь: -Ми постійно спілкуємося, розмовляємо. А чи можна обійтись без мови? Спробуймо? Гра називається: «Не скажи, а покажи» -Я буду називати дію, а ви покажіть без слів: -До побачення, радість, гнів -Пожаліти одне одного -Спілкуватися по телефону -Щось можна показати, але без мови не обійтись. Вона дуже потрібна нам, щоб спілкуватися, вчитися і розмовляти. - Як гарно звучить українська мова в прислів’ях. Гра :»Закінчи прислів’я” 1.Слово до слова /зложиться мова/. 2.За добре слово грошей не платять /а скажеш-усім приємно/. 3.Пташку впізнають за пір’ям / а людину – за мовою/. 4.Від теплого слова /і сад цвіте/. 5.Хто материнську мову зневажає, /той матері не шанує/. Підсумок: Вихователь: -На цьому наша екскурсія до «музею мови» добігає кінця. -Що вам найбільше сподобалось тут? /відповіді/. -Я бажаю вам ніколи не забувати рідну мову, свій народ, Батьківщину.А на закінчення нашого заняття прийміть від мене чудовий вірш українського поета Віктора Терена «Мова»: Як то гарно, любі діти, у вікно вам виглядати. В ньому все: тополі, квіти, сонце, поле біля хати. На оте вікно ранкове, що голівки ваші гріє Схожа наша рідна мова цілий світ вона відкриє! Бережіть її, малята! Бо вона – віконце миле, Що колись до нього мати піднесла вас, посадила… Конспект заняття “Чим хата багата” для дітей старшого дошкільного віку (6 – й рік життя) Програмовий зміст: поглибити знання дітей про українську хату, предмети українського національного побуту: посуд, рушники, скриню, піч, скатертину та місце його зберігання; дати поняття про архітектуру та інтер’єр житла в Україні, їх значення для здоров’я; знайомити дітей з символами та оберегами українського народу, їх значенням в обрядах, житті людей; вчити використовувати малі фольклорні форми у повсякденному житті, розширювати словник дітей новими словами (судник), забезпечувати духовно-емоційний розвиток; формувати ціннісне ставлення до природи; формувати почуття краси в її різних проявах; сприяти виникненню дружніх стосунків, розвитку самостійності та ініціативності; виховувати тепле ставлення до рідної домівки, любов і повагу до батьків, почуття національної гідності. Матеріал: хустина, рушники, українській посуд, коровай, рогач, коцюба, віночок, солоне тісто, дощечки, серветки, овочі, фрукти, колосся пшениці, жита, соняшники, кошики, музичний супровід. Попередня робота: розгляд з дітьми ілюстрацій «Українське народне житло», «Українське народне декоративно-прикладне мистецтво», розучування українських народних пісень, забавлянок, ігор, хороводів. Хід заняття Вихователь: Добридень, діти! Запрошую вас на гостини до бабусі Одарки – на хліб, на сіль, на слово щире, на бесіду мудру. (Група обладнана у вигляді української хата-світлиці) Бабуся (в українському одязі, на голові хустина, непомітно заходить до групи): Що за гамір, що за гам, А…добридень, дітки, вам Які ви дорослі! Запрошую вас до себе в гості! (Діти вітаються з бабусею) Вихователь: Сьогодні ми з вами познайомимося зі справжньою українською хатою. Хто з вас знає віршика про хату? 1-а дитина: Я люблю свою хату І подвір’я і садок Де сонця багато А в спеку холодок 2-а дитина Все для мене тут рідне: Стіни білі як сніг І віконце привітне, І дубовий поріг. (Звучить пісня «Хата моя, біла хата» - у записі) Вихователь: Хата…Це колиска нашого народу, для селянської родини вона була всесвітом, місцем на землі де усе рідне, звичайне і незвичайне, де кожен предмет має свій, лише йому притаманний колір, запах, своє звучання, розташування. Якщо людина мала власну оселю, це означало, що людина працьовита, клопочеться про прихисток і достаток своєї сім’ї. Хата мусить бути тільки своя, про що виразно йдеться у пісні «Ой, дівчино, шумить гай». (Звучить пісня) Бабуся: Хати в Україні здебільшого були білими, мазаними. Лише у деяких західних областях їх фарбували у жовті та блакитні кольори. Хата мала велику, от як наша, світлицю і кухню, сіни, комору и ганок. Двір огороджували дерев’яним парканом або плетеним тином. Були і брами, ворота. У дворі хлів, стайня, льох, комори. На тину, на кілочках сушилися… Може, ви, онучата, підкажете, що? У землі родився, На крутелі вертівся, На вогні пікся, На базарі бував Людей годував. (Глечик) Вихователь: А який ще посуд, діти, ви знаєте? Де він стоїть у нашій хаті? Як і для чого використовується? Бабуся: А чи знаєте ви як називається ця поличка? Вона має назву – мисник. А давайте пограємо в цікаву гру. Дидактична гра «Що змінилося на миснику?» Бабуся: А чи знаєте ви, що страви, приготовлені у глиняному посуді у печі, найсмачніші і найздоровіші для людського організму. В кожній хаті була українська вариста піч, де і хліб випікали, а зимою біля неї бабусі й дідусі зігрівалися. Чи любите ви українські страви? Зараз ми дізнаємося. Дидактична словесна гра «Хто найбільше страв назве?» Вихователь: А з чого готують ці смачні українські страви? Бабуся: Зараз ми перевіримо, як вони знають. В мене хата багата! Дивіться який врожай я зібрала! (Бабуся пропонує розглянути кошик з овочами, фруктами, колоссям пшениці, жита, соняшником) Вихователь: Поміркуйте, які страви з цього можна приготувати. Відберіть потрібні продукти. Для цього ми розділимося на 4 команди, кожна обирає свою страву та добирає продукти. (Діти розкладають продукти до запропонованих кошиків на власний розсуд) Бабуся: Ой які господарі! Давайте подивимося, що ви наварили, напекли. (Діти обговорюють обрані страви та добір продуктів до них) А знаєте один овоч навіть не помістився у кошику! (Бабуся приносить гарбуз) Вихователь: Діти, а ми з вами знаємо цікаву українську гру «Ходить гарбуз по городу». Давайте пограємо! Рухлива гра «Ходить гарбуз по городу» Бабуся: Хочу вам загадку загадати, чи відгадаєте? Місили, місили Ліпили, ліпили А тоді хіп, та в окріп, Та ще й наостанку В масло та в сметанку. (Вареники) А в мене тісто підійшло, допоможете мені вареників наліпити? (Вихователь включає укр. нар. пісню «Варенички») Діти ліплять вареники. Бабуся: Чим хата багата, тим і рада. Дівчатка допоможіть мені стіл накрити. Сідайте всі до столу, будемо пригощатися! Вихователь: В кожній хаті в Україні Вареники варять нині Це вареники знаменні Як їх родичі – пельмені. Милі гості, просимо сісти – Вареники будемо їсти Вареники непогані, Вареники у сметані. Сценарій родинного свята “Ой, роде наш красний” для дітей старшого дошкільного віку та їх батьків Святково прибрана зала. Створений інтер’єр сільської хати. Уздовж стіни розкладено вироби, створені руками мам, тат, бабусь. Під пісню “Зелене жито” виходять дві матусі і два татуся з рушниками, створюючи браму. Через цю браму заходять діти, перешиковуються, створюють два кола, водять хоровод. В кінці дорослі і діти стають півколом. Ведуча. Дорогі друзі, шановні гості, ми раді Вас вітати у цій світлиці на нашому родинному святі. Найпершою святинею для кожної людини є родина. Адже ми по-справжньому щасливі тільки в сім’ї, серед рідних та друзів, коли всі здорові і веселі, і панують в оселі мир та злагода. Хлопчик. Це велике щастя – У своїй родині мати Дідуся й бабусю, І маму, і тата! Ведуча. Мами та татусі зараз з нами, отже настав час завітати до дідуся з бабусею. Під музику з хати виходять дід та баба в українських костюмах. Баба. Добрий день і щирий уклін Вам! Запрошуємо Вас до нашої господи на хліб, на сіль (подає хліб на рушнику). Дід. На слово щире, на бесіду мудру, на пісню прекрасну, на гру – квітчасту. Ведуча. Дякуємо Вам (діти і батьки проходить, сідають на стільці). А ми прийшли з подарунками. А кращий подарунок – добре, лагідне слово та весела пісня. Дівчинка. Добрий день, бабусю, дорога моя! Це для тебе сонечко лагідно сіяє. І ласкою повняться оченьки твої. Я люблю твій голос – теплий, дорогий. Хлопчик. Бабусю, дай ручки тобі поцілую, За шийку тебе обійму І щічки погладжу... Ти знаєш, бабусю, Як дуже тебе я люблю. Дівчинка. Цілую бабусині втомлені руки, Що знали в житті і любов, і розлуки, Що вміють такий смачний хліб випікати І людям добро завжди дарувати. Дівчинка. Любий, добрий мій дідусю, Я твоя онука, Прибігаю я до тебе, Як поради треба. Хлопчик. Я твої слова розважні Пам’ятати буду. У житті твою науку Понесу я всюди Ведуча. Діти для ваших батьків бабуся і дідусь – це мамо і тато. І зараз ми спитаємо, чи знають ваші батьки вірші про маму і про батька? Вірш розповість мати __________________________________ Пам’ятаймо, милі діти, Пам’ятаймо завжди з вами, Що для нас в усьому світі, Найдорожчі – наші мами!. Вам малим і нам дорослим, Все дають вони з любов’ю: Ніжне серце, світлий розум, Сили нашому здоров’ю. Ми в житті усі сказали Своє перше слово – мама! Скільки б ми н6е підростали, А любов у них та ж сама. Починали ми ходити, Перший крок наш був до мами. Радість маємо чи тривогу – Серце мами завжди з нами. Де сини її та дочки, Завжди там вона думками, Пишемо в класі ми на дошці Наше перше слово – мама! Найдорожчі мамі діти – Дітям мами їх так само. Треба вчитись і робити Так, щоб радувати маму. А як вивчитесь з літами, Будьте вдячні за турботу, Як поїдете від мами В інший край десь на роботу. І усі запам’ятайте, Що листи і телеграми Шліть туди, де їх чекають З нетерпінням ваші мами. Ведуча. А зараз вірш про батька прочитає мати _______________________, бо дітям для щастя потрібні не тільки материнські руки й ласкавий погляд, а й батьківське тверде слово. Кажуть, я мала вередувала, Плакала частенько і дарма, На руках у тата засинала, І в ночі татусь мороку добру мав. Як хворіла, мама наді мною Промовляла тихо: “Мати дорога!” А татусь холодною водою Обтирав мене, щоб не була слаба. Дорогий, хороший, рідний тату! Кращого за тебе не знайти. Дорогий, хороший, рідний тату, Як чудове, що у мене є ти. Ведуча. Для кожного українця образ матері пов’язаний з образом Батьківщини. Рідною ненькою називаємо Україну – милий, любий нашому серцю край. У виконанні дорослих і дітей звучить пісня “Україна моя” музика М.Ведмедеві, слова Н.Рибальської. Бабуся (показує на родинне дерево). А чи знаєте ви, що це таке? Діти. Родинне дерево. Дідусь. Так, це – дерево нашого роду. Оцей стовбур я і ваша бабуся. Наші батьки, а ваші прадід і прабабуся – коріння. Тато і мамо – гілки. А ви – діточки – листочки. Росте дуб могутній, Міцним корінням тримається, Стовбуром зігрівається... Бабуся. І чим міцніше дерево, тим міцніше родина. Ведуча. Коли родина велика, дружна – нічого не страшно. Домашнє родинне вогнище наповнює теплом і радістю наші серця, і відступають перед цим гарячим полум’ям горе та негаразди. Хлопчик. На світі білому єдине, Як і Дніпрова течія, Домашнє вогнище родинне – Оселя наша і сім’я. Дівчинка. В щасливі та важкі години, Куди б нам не стелився шлях, Не гасне вогнище родинне, В людських запалених серцях. Дідусь. А зараз я хочу спитати у матусь та татусів: “Чи пам’ятаєте ви, в які ігри ви грали в дитинстві?” Зараз ми це перевіримо. Родини по черзі називають дитячі ігри. Всі діти, поділені на дві команди, їм допомагають. Виграє той, хто назве гру останнім. Бабуся. От скільки ігор ви згадали. А чи не час нам пограти. Для всіх дітей та батьків проводиться гра “Веселий бубон”. Ведуча. Гарно пограли! А зараз покажи нам, бабусю, чим красна твоя хата. Бабуся. Моя хата красна рушниками. А чи знаєте ви, що таке рушник? Ведуча. Зараз нам про рушники розповість і покаже матуся _______________ Мати розповідає оповідання Л.Орел “Український рушник”, діти роздивляються вишиті рушники. Ведуча. А наші дівчата підготували танок з рушниками. Танок з рушниками під пісню на слова А.Малишко та муз. П.Майбороди “Пісня про рушник”. Дідусь. Ой, і порадували нас дівчата. Наче помолодів на двадцять років. (звертає увагу на одну дівчинку) А що це в нас за дівчинка така розпатлана, нечепурна. Що з тобою трапилось? Діти розігрують сценку Хлопчик. Ой, Марійко – подружка, Ти куди біжиш така? Чом розпатлані косиці? Забинтована рука? Чом коліна, як на сміх Визирають із панчіх, А на синьому жакеті Жовтий ґудзик, як горіх? Дівчинка. Не розпитуйте дарма. Бо хіба ж я знаю? Третій день себе сама Навіть не впізнаю. Забруднився комірець, Загубився гребінець. Ну й попала я в біду, Що нічого не знайду. А ні голки, ані нитки, Ні ножа, не сковорідки. Ні у ванні рушника, Ні у кухні сірника. Ми й котлети з татком раз Їли так, не смажені... Хлопчик. Та що ж трапилось у вас? Дівчинка. Мама у відрядженні! Бабуся. Ой, лихо! Та це ж дитина залишиться голодною! Ведуча. Не хвилюйся, бабусю. Коли матуся у відрядженні, всі тягарі сімейного господарство кладуть на свої мужні плечі татусів. Ось і зараз, я пропоную їм приготувати для всіх нас вареників, а їх сини їм допоможуть. А поки батьки готують, матусі наші заспівають веселу пісню. Мами співають українську народну пісню “Варенички”. Бабуся. Ой, батьки, молодці. Їжа готова, а стіл ще не накрили. Треба його сервірувати. Проводиться гра для матусь і дівчат “Накрий на стіл”. Дідусь. Поки вареники варяться, сядемо за гарним столом, та поговоримо ладком. Бабуся. Діти, а чи розповідали вам ваші батьки про те, як вони були маленькими, що вони робили, чим цікавилися? Дитина читає вірш “Вередлива мама”. Ведуча. А в родині трапляється і таке. Діти разом з батьками інсценують “Веселинки”. Про великі вуха Запитала в татуся - А навіщо це слону? Донька – щебетуха: Так робить погано. - Чи слон хоботом скубе - Жаль, такі великі вуха Слоненя за вуха? Пропадають марно! Чому годинник зупинився - Щось годинник, - каже тато,- - Звідки взятись тому пилу? - раптом зупинився. Мовила Галинка,- Треба в чистку віддавати, Я годинник з милом мила, Мабуть запилився. Там нема й пилинки! Ведуча. Молодці, малята! Як гарно співали. І ваші рідні показали свої здібності і таланти. А тепер давайте наостанок згадаємо народну мудрість – прислів’я та приказки про батьків, родину, рідну землю. Діти (по черзі) - Свій край – як рай, чужа країна – як домовина. - Тільки в рідному краї солов’ї співають. - Горе тому, в кого нема порядку в домі. - Не навчив батько, то не навчить і дядько. - Як батька покинеш, то й сам загинеш. - Межи людьми будь людиною. Ведуча. Яке гарно вийшло в нас свято. Якою великою, теплою родиною ми сьогодні зустрілися. А скільки нового узнали наші діти. Але настав час прощання. Дівчинка. Бажаємо вам щастя, здоров’я, злагоди, успіхів і натхнення! Бабуся. І запрошуємо в групу на вареники! Дівчинка. Яке чудове справді свято, Де рідних, друзів так багато. Мам, татусів, синів і дочок – Запрошуємо у таночок. Загальний танок під пісню С.Ротару “Одна родина”. ПРОЕКТ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ «МОЯ УКРАЇНА – МОЯ БАТЬКІВЩИНА» Анотація Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів. Реалії сучасності потребують від педагогів виховання патріотичних почуттів у дітей вже змалку, з дитячого садка. Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. Таким чином, ми виховуємо патріота, свідомого громадянина своєї Батьківщини Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята. Тому у проекті відображені завдання таких освітніх ліній Базового компоненту: «Дитина в соціумі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Мовлення дитини». Мета: Розширити й уточнити знання дітей про Україну, суспільні, матеріальні та духовні умови життєдіяльності особистості в державі Україна; її державну символіку, національні символи українського народу. Ознайомити дітей з традиціями й звичаями, пов’язаними з будівництвом житла в Україні, внутрішнім та зовнішнім оздобленням. Розкрити роль рушників-оберегів та інших атрибутів, пов’язаних із забезпеченням добробуту у домі. Формувати уявлення про рослини-символи, їх значення, атрибути одягу (вінок), гончарне виробництво, декоративний розпис, фольклорні символи, пов”язані з історією і побутом українського народу. Виховувати почуття приналежності до свого народу, його духовної і матеріальної культури, любов до своєї країни, почуття гордості Очікуваний результат Цей проект дозволить навчити дітей любити свою Батьківщину, шанобливо ставитись до традицій українського народу, його історії, символіки, творів народної творчості, до творчості народних майстрів. Дасть змогу помітити самобутність предметів давнини, оригінальність українського вбрання, красу традиційного українського життя. Стане основою для подальшого виховання патріотизму у дітей, розвитку їхньої національної свідомості, зародження почуття гордості за те, що вони – українці. Тривалість циклу – 6 днів. Види діяльності Зміст роботи 1 день Мотиваційний етап Проектне заняття (ознайомлення з навколишнім) Тема: «Моя Батьківщина - Україна». Мета: закріпити знання назви держави та деяких міст України. Навчити знаходити на карті своє місто; показати дітям розташування столиці – м.Київа на карті. Познайомити зі стародавніми українськими костюмами, транспортом, оселею. Формувати уявлення про національну культуру, виховувати гордість за історичне минуле своєї країни. Матеріал: карта-макет, картки, із зображенням України минулого.. Схема заняття: 1. Розгляд карти-макета. Уточнення назв: держави (Україна), столиці (Київ), різних областей, міст, морів, рік тощо. Розповідь вихователя про українські міста, території. 2. Ігрова ситуація «Колесо часу» - мініподорож у минуле. Розгляд ілюстрацій (оселі, костюми, транспорт на вулицях) – яким усе було 100 років тому. 3. Гра «Що я знаю про Київ (Харків). 4. Гра «Подорожуємо картою». Проектне заняття (музична діяльність) 5. Гра «Хто де живе?» (Харків –харків’яни…). Тема: «Ой, і гарна пісня українська!» (домінантне) Мета: продовжувати ознайомлювати дітей із кращими зразками української народної пісні, її особливостями (підкреслювати співучість, плавність, ніжність колисанок, завзятий характер гопака, мелодійність української народної обрядової пісні). Виховувати любов до українських пісень, бажання співати їх поза заняттями. Репертуар заняття: 1. Українська народна пісенька-примовка «На зеленому горбочку». 2. Слухання української народної пісні «Повішу я колисочку». 3. Розучування української обрядової пісні «Ой на горі жита много». Ігрова діяльність Дидактичні ігри: «Моя Україна», «До барвистого віночка вишиваночка-сорочка», «Лялька-україночка», «Де що виготовляють?», «Я маленький козачок», «Українці тато й я», «Наша Батьківщина», «Колись - зараз», «Що змінилось в Україні?» Українська народна гра «Бери коня» Робота поза заняттями Бесіда за малюнком «Я живу в Україні», читання вірша «Рідна хата», слухання народної пісні «Українка», вивчання вірша О.Лукій «Україна». Конкурс «Загадка-Відгадка». Індивідуальна робота Закріплення вірша О.Лукій «Україна», прислів’їв про вербу, калину, віночок. Творча діяльність Тема: Виготовлення намиста з горобинок. Мета: Вчити дітей виготовляти намисто з ягід горобини, бережно поводитися з голкою під час нанизування. Виховувати акуратність у роботі, бажання доводити розпочату справу до завершення. Матеріал: ягоди горобини, голка з ниткою. Робота з батьками Спільне створення в груповій кімнат розвивального середовища (українська світлиця). 2 день Інформаційний етап Проектне заняття (мовленнєве спілкування) Тема: Україна – рідний край. Мета: учити впізнавати прапор своєї країни серед дво-трьох інших. Познайомити з мелодією та словами гімну України; пояснити правила поведінки під час його звучання. Закріпити знання про народну символіку (вінок, вишиванку, рушники), її значення. Закріпити в словнику слова «прапор», «герб», «гімн», «утирач», «вишиванка». Учити будувати словосполучення із заданим словом, узгоджувати іменники з відповідним родом слова-ознаки, удосконалювати вміння добирати прикметники до іменника «Україна» Матеріал: декілька прапорців різних країн, зображення герба, запис гімну України, вінок, стрічки. Схема заняття: 1. Розгляд прапорів держав. Виділення з них українського. З’ясування символічного значення синьої та жовтої смуг. Розгляд герба. Розповідь вихователя про герб України. Словесна гра «Україна яка?». 2. Читання дітьми вірша «Я маленька українка». Бесіда про українську націю. 3. Пояснення правил поведінки під час звучання гімну. Його прослуховування. 4. Дидактична гра «Стрічки до віночка». Дидактична гра «Підбери рушник». 5. Розфарбування малятами силуетних зображень віночка зі стрічками, уточнення кольору стрічок, його значення. Спостереження, бесіди Бесіда з дітьми про столицю України – місто Київ. . Спостереження за чорнобривцями, за вербою і калиною. Екскурсія Екскурсія до школи, розглянути флагшток з прапором України, герб на вивісці, закріпити назви державних символів. Робота поза заняттям Читання вірша В.Сосюри «Україна», мовна гра «Харків – рідне місто моє», розглядання ляльки в національному одязі, розгляд альбому «Національний український одяг», розгляд картин з пейзажами України, читання вірша «Ми всі діти українські». Ігрова діяльність Дидактичні ігри: «Українське, наше, рідне», «Ми - перекладачі», «Наша мова світанкова», «Інтерв’ю». Рухливі ігри: «Ой, вийтеся, огірочки», «Кривий танок» Творча гра «Ми –родина українська» Творча діяльність Створення «дерева роду» (із заздалегідь принесених фотографій, виготовлених разом з батьками макетів). 3 день Репродуктивний етап Проектне заняття (ознайомлення з природою, художня література) Тема «Природа рідної країни» Мета: познайомити дітей з рослинами різних областей України, рослинами рідного краю; загадками, легендами, повір’ями, пов’язаними з ними. Сформувати уявлення про рослинні символи України (калину, вербу, барвінок, чорнобривці), їх лікарську значимість, Малювання значення як оберегів в українській хаті. Виховувати інтерес та повагу до українських національних традицій, почуття любові до рідного народу, почуття патріотизму. Матеріал: дидактична гра «Рослини – символи України», рослинна карта України, калина, гілка верби, смереки, квіти барвінку, чорнобривці. Схема заняття: 1. Розглядання рослинної карти України. Бесіда про різновид рослин в різних регіонах України. 2. Дидактична гра «Що де росте?». 3. Розповідь вихователя про рослинні символи України. Читання легенди про калину. Загадування загадок; вивчення прислів’їв. 4. Дидактична гра «Рослини – символи України». Тема «Декоративний розпис» Мета: ініціювати декоративне оформлення виліплених фігурок - прикрашати їх декоративним розписом (клітинкою, лініями, хрестиком). Звернути увагу на елементи українського одягу (чоловічого, жіночого). Вдосконалювати техніку малювання гуашевими фарбами - малювати кінчиком пензля на об’ємній формі, повертаючи і розглядаючи її з усіх боків. Виховувати інтерес та естетичне ставлення до українського народного мистецтва. Матеріал: виліплені з глини фігурки дівчини та козака, ватні палички, фарби, площинна форма, пензлі, серветки. Індивідуальна робота Розучування пісеньки «Вишиваю рушничок». Повторення раніше вивчених віршів Т.Г.Шевченка. Дидактична гра «Стара скриня» Ігрова діяльність Вправа «Рушнички». Творча гра «Чарівна вишиванка», «Країна любові та єдності». Дидактична гра «Склади речення», «Віночок слів – назв рослин». Рухлива гра «Хустинонька», «Ходить гарбуз по городу». Робота поза заняттями Інсценізація вірша Д.Павличка «Де найкраще місце на землі?», розповідання легенди про рушник. Завдання «Щоб ти намалював, якби тебе попросили намалювати Україну?» Бесіди, спостереження Бесіда з дітьми про український одяг, віночок. Робота з батьками Фотоконкурс «Ми – діти України». 4 день Узагальнюючий етап Образотворча діяльність: ліплення Тема: Ліплення декоративне за мотивами народної пластики. Опішнянська іграшка. Мета: продовжувати знайомство дітей з опішнянською іграшкою як видом народного декоративно-прикладного мистецтва для збагачення зорових вражень, формувати естетичний смак. Розвивати творчу уяву, фантазію, пам’ять, окомір. Створювати умови для творчості дітей за мотивами іграшок – героїв українських казок. Закріпити уявлення про характерні елементи декору та традиційних кольорах опішнянського розпису. Матеріал: українські народні іграшки: баранчик, коник, свинка. пластилін, дощечки, стеки, серветки. Ігрова діяльність Дидактична гра: «Де що виготовляють?», «Який ти, глечику?», «Народна кухня», «Подорож Україною» Народна гра «Микита». Створити умови для виникнення сюжетної гри «Маленькі гончари». Індивідуальна робота Заучування скоромовки «Горщик», заучування вірша Р.Купчинського «Мій край». Колективна творча робота Плетіння українського віночка. Виготовлення квітів з паперу. Робота поза заняттям Читання та обговорення літературного твору за темою «Неслухняний глечик» С.Васильченко Бесіда «Звідки прийшли гончарні вироби» Загадки про посуд. Робота з батьками Українські вечорниці на тему: «Українська наша хата завжди радістю багата» (ліплення вареників) Виготовлення сопілки (хлопчики і татусі) Вишивання серветок (дівчатка і матусі) 5 день Творчий етап Свято Тема «Нова людина народилась» (із циклу «Народні сімейні традиції»). Мета: зацікавити дошкільників українськими народними звичаями, пов’язаними зі ставленням членів сім’ї до маленької дитини. Закріпити відомості про призначення деяких лікарських трав, познайомити з обрядом купання малюка. Підкреслити турботу старших членів родини про молодших як традиційну рису українців. Зацікавити народними піснями та таночками, які виконуються відповідно до обряду. Матеріал: люлька, лялька, вишиті подушки, рушники, вишиванка, інтер’єр української хати, українські костюми. Схема свята: 1. Купання ляльок із дотриманням народного звичаю, вибір трав’яного настою залежно від статі дитини. Розповідання повір’їв, приказок. 2. Вибір імені для дитини-ляльки. Бесіда «Що означає ім’я». 3. Співання дорослими обрядових пісень. 4. Українські таночки у виконанні дітей. 5. Підсумок тижня «Україна – Батьківщина наша завзята, звичаями та традиціями багата». Індивідуальна робота Повторення раніше вивчених українських віршів. Дидактичні ігри «Україна яка?», «Подорож країною» Ігрова діяльність Рухливі українські народні ігри за вибором дітей. Ігри-драматизації за мотивами українських народних казок «Рукавичка», «Пан Коцький». Дидактичні ігри «Що у бабусі в скрині?», «Ми – патріоти», «Розкажи про Україну». Робота поза заняттями Міні-розвага «Пісні про Україну». Завдання «Щоб ти намалював, якби тебе попросили намалювати Україну?» Робота з батьками Виставка народної творчості (руками батьків та дітей). 6 день Рефлексивно-оцінювальний етап Бесіди «За що я люблю свою країну?», «Чим я пишаюся?» Індивідуальна робота Повторення раніше вивчених віршів, закріплення значення понять «герб», «гімн», «батьківщина» Творча діяльність дітей Співання українських народних пісень за бажанням дітей. Ігрова діяльність Народні, рухливі, хороводні ігри за бажанням дітей. Творча діяльність Створення колажу «Ми живемо на Україні» (підсумкова спільна робота дітей). "Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо." Василь Сухомлинський Актуальність проекту «Моя квітуча Батьківщина». Проблема патріотичного виховання сьогодні одна із найголовніших. Виховання дітей в сучасному українському суспільстві в умовах економічного та політичного реформування, коли суттєво змінилося соціокультурне життя, принципи функціонування освітніх установ, засобів масової інформації, обумовили проблеми виховання патріотичних почуттів у громадян України починаючи з наймолодшого віку. Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі має бути поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята. В. Сухомлинський писав: «Патріотизм – це осягнення святині – Батьківщини не тільки розумом, а й передусім серцем… Патріотизм починається з любові до людини». Виходячи із завдань патріотичного виховання, дитина дошкільного віку спочатку повинна усвідомити себе членом сім’ї, невідокремленою частиною своєї малої Батьківщини, потім громадянином України, і тільки тоді жителем планети Земля. Отже, завданням кожного педагога повинно стати поступове введення дитини до розуміння того, що у кожного українця є своя маленька Батьківщина – місто, село, прив’язаність до якого він відчуває з дитинства, і разом з тим – велика Батьківщина – Україна, одна для всіх, хто народився на її просторах, полюбив цю землю, історію, культуру, хто не жалкує зусиль для того, щоб вона стала ще красивішою, багатшою, стала могутньою державою. І кожному з нас треба вміти бути корисним для неї, а для цього треба багато знати та вміти, з дитинства здійснювати таки справи, які були б на благо свого дому, дитячого садка, міста, всієї держави. Метою – є формування у дітей дошкільного віку патріотизму, сучасної національної ідентичності та національної гідності як складових інтелектуальної, гармонійної, соціально активної, духовно багатої особистості. Завдання проектної діяльності: 1. Сприяти загальному розвитку дітей на основі любові та інтересу до теперішнього і минулого свого народу. 2. Виховувати морально-патріотичні якості: гуманізм, гордість, бажання зберегти і примножити багатства свого рідного краю та країни. 3. Виховати в дітях патріотизм, відповідальність за свою Батьківщину. 4. Прилучати дітей до традицій і звичаїв свого народу. 5. Консолідація зусиль батьків та педагогів ЦРД з проблеми патріотичного виховання дітей у сім'ї. 6. Виховувати громадянську відповідальність, почуття гордості за свою країну. 7. Розвивати у дітей самостійність, колективізм, почуття відповідальності. 8. Формування художнього смаку і любові до прекрасного, розвиток творчих здібностей. 9. Виховання у дошкільників почуттів поваги і турботи до Захисників Вітчизни. 10. Виховання здорового способу життя. 11. Виховання почуття поваги до професій і праці дорослих. Термін реалізації: 20___–20___ роки. Педагогічні засади проекту Доступність. Принцип доступності передбачає співвідношення змісту, характеру та обсягу навчального матеріалу з рівнем розвитку, підготовленості дітей. Безперервність. На нинішньому етапі освіта покликана сформувати у підростаючого покоління стійкий інтерес до постійного поповнення свого інтелектуального багажу і вдосконалення моральних почуттів. Науковість. Одним з важливих принципів програми є її науковість. На основі відомостей про історію та культуру рідного краю. Системність. Принцип системного підходу, який припускає аналіз взаємодії різних напрямів патріотичного виховання. Цей принцип реалізується в процесі взаємопов'язаного формування уявлень дитини про патріотичні почуття у різних видах діяльності та дієвого ставлення до навколишнього світу. Наступність. Патріотичне виховання дошкільнят продовжується в початковій школі. Ідеєю проекту є – формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості. ІІІ. Основні поняття: Патріотизм – це любов до Батьківщини та рідного міста, відданість своєму народові, сповідування цінностей громади, прагнення своїми діями служити інтересам українців. Патріот – представник громади, особистість, який своїми діями, вчинками та думками відданий своєму народові, любить свою Батьківщину, здатний до активної громадської позиції з питань захисту національних прав та інтересів. Патріотичне виховання – процес цілеспрямованого, систематичного, організованого впливу на свідомість та поведінку дітей та молоді щодо формування почуття любові до Батьківщини та рідного краю через виховання високих громадських, моральних, психологічних, професійних і фізичних якостей, необхідних для реалізації інтелектуального та творчого потенціалу особистості в інтересах всебічного розвитку суспільства, забезпечення безумовної готовності до захисту Вітчизни. VI. Механізм супроводу проекту 1. Планування та підготовка - Вивчення методичної літератури. - План роботи на рік. - Комплектування творчої групи. - Складання розділів плану творчої групи (по роках). 2. Методичний супровід - Організація та проведення семінару з вивчення проекту - Пропаганда кращого досвіду роботи педагогів, які працюють у даному напрямку. - Консультації. - Проведення семінарських занять. - Проведення майстер-класів, круглих столів, відкритих дверей. - Самоосвіта. 3. Використання результатів роботи - Підготовка і проведення методичних заходів (МО, пед. читань, педрад, відкритих переглядів). - Оформлення результатів роботи. V. ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ: Підготовчий етап – 20____рік Базовий етап, під час якого відбувається підготовка вихователів до впровадження патріотичного виховання дітей дошкільного віку, підготовка нормативних документів, розробка перспективних планів, моніторинг базової системи патріотичного виховання в ЦРД. Формуючий етап – 20___–20___роки Основний етап реалізації змісту проекту, що передбачає впровадження системи заходів із патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Діагностико-корегуючий та прогностичний етап – 20___ рік Етап вивчення результативності реалізації проекту та прогнозування щодо напрямів його подальшого впровадження. VІ. Зміст проектної діяльності 1. Управлінська діяльність № Зміст заходів із реалізації Відповідальні Термін проведення Підготовчий етап 1. Створення профільної групи з патріотичного виховання, обговорення заходів, внесення коректив. Завідувач Виховательметодист Жовтень 20___року 2. Визначення ролі учасників реалізації проекту на кожному його етапі. Виховательметодист Жовтень 20___року 3. Провести проблемно-теоретичний семінар «Патріотичне виховання дошкільників засобами інтегрованої освітньої діяльності». Завідувач Листопад ___ року 4. Проведення моніторингу з питань змісту національно-патріотичного виховання в роботі з дітьми дошкільного віку. Виховательметодист Листопад 20___ року 5. Анкетування батьків «Патріотичне виховання». Вихователі Грудень 20___року 6. Аналіз науково-методичної літератури з теми проекту. Виховательметодист Постійно Формуючий етап 5. Засідання круглого столу, визначення напрямків роботи і ролі кожного учасника в реалізації намічених цілей і завдань. Завідувач Виховательметодист Січень 20__ року 6. Підготувати презентацію з досвіду роботи «Забезпечення наступності між дошкільною і початковою ланками освіти у реалізації завдань національно-патріотичного виховання» на семінар. Виховательметодист Січень 20__року 7. «Моя квітуча Україна» - конкурс конспектів занять. Завідувач Лютий 20__ 8. Педагогічні читання на тему «Славетні українці: мудрість виховання». Виховательметодист Протягом 20__ – 20__р. 9. Опрацювати програму національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку «Україна – моя Батьківщина». Виховательметодист Березен 10. Вивчення досвіду роботи вихователя Гончарук Н.Д. «Народний фольклор, як засіб формування патріотичного Завідувач Протягом 20__ – 20__р. виховання». 11. Розробка методичних рекомендацій, пам’яток щодо патріотичного виховання дітей дошкільного віку Виховательметодист Лютий 20___ року 12. Надсилати у фахові видання кращі матеріали з патріотичного виховання. Виховательметодист, вихователі Протягом 20_ – 20__р 13. Упровадження в практику роботи ЦРД освітніх програм і проектів патріотичного спрямування. вихователь - методист Протягом 20__ р 14. Консультація для батьків «Як залучити дітей до моральнопатріотичного виховання вдома?» Вихователі усіх вікових груп Січень 20__року 15. Тиждень педмайстерності «Патріотичне виховання з використанням інноваційних технологій». Виховательметодист, вихователі Лютий 20___року 16. Систематизувати матеріал з досвіду роботи в папках «Моя Україно» та «Рідний Миропіль». Виховательметодист, вихователі Протягом 20__ – 20__р 17. Зробити підбір в електронному додатку (мультимедійні презентації, відеоролики) з національно-патріотичного виховання. Творча група «Впровадження ІКТ в освітній процес» Протягом 20__ – 20__ р 18. Семінар-практикум на тему: «Патріотичне виховання засобами інтегрованої освітньої діяльності». Виховательметодист Квітень 20__ року 19. Провести у дошкільному закладі тематичний тиждень «Ми діти твої, Україно!». Завідувач вихователь - методист Серпень 20__року Діагностико-корегуючий та прогностичний етап 20. Проведення тематичного моніторингу з питань змісту національно-патріотичного виховання, результативності його реалізації у ЦРД. Виховательметодист Жовтень 20__ року 21. Прогнозування напрямів розвитку змісту національно-патріотичного виховання. Завідувач Грудень 20___ року 2. Забезпечення національно-патріотичного змісту в освітньому просторі № Зміст заходів із реалізації Відповідальні Термін проведенн я Підготовчий етап 1. Розробити перспективне планування з національнопатріотичного виховання та перспективний план використання народних традицій у роботі з дошкільниками Вихователь-методист Вересеньсічень 20__ року 2. Розробити модель юного українського патріота. Завідувач, вихователь Жовтень 20__ року 3. Провести виставку родинних газет «Здоровий спосіб життя нашої сім'ї». вихователі Листопад 20___р 4. Наповнювати та частково змінювати куточки національно-патріотичного виховання, міні-музеї та українську світлицю. Завідувач вихователь - методист Протягом 20_ – 20__р 5. Створення стенду, присвяченого подвигам воїнів АТО рідного селища. Завідувач вихователь - методист Грудень 20__року 6. Проводити виставки найкращих фотографій, малюнків, присвячені рідній Батьківщині. вихователь - методист Протягом 20__ – 20__ р 7. Екскурсія в краєзнавчий музей "Зустріч з минулим". (Миропільська гімназія) вихователь - методист 2 р. в рік 8. Удосконалення методів та форм, роботи закладу з питань патріотичного виховання із залученням громадських організацій. завідувач Протягом 20__ – 20__ р 9. Сприяти формування у дошкільників почуттів поваги і турботи до Захисників Вітчизни. Виховувати громадянську відповідальність, почуття гордості за свою країну. вихователі Протягом 20__ – 20__р 10. Включати до навчальновиховних планів проведення занять, присвячених Збройним силам, героїчним подвигам українських воїнів, боротьбі за вихователі Протягом 20_ – 20__р незалежність. 11. Організація і проведення різних конкурсів, тематичних вечорів, розваг, свят, вистав, читання та інсценування творів В.О. Сухомлинського. вихователь – методист, музичний керівник Протягом 20__ – 20__р Формуючий етап 12. Вечір - народних рухливих ігор «Національні ігри предків». Виховател Січень 20__ року 13. Конкурсно-ігрова програма «Мамині слова!» з використанням українського фольклору для дітей молодшої групи та їхніх мам. Вихователі молодших груп, музичний керівник Березень 20__ року 14. Конкурс-виставка "Моя краща дидактична гра з патріотичного виховання".. вихователь-методист Квітень 20__року 15. Свято «День Перемоги» із запрошенням ветеранів війни. Екскурсія до вічного вогню. Вихователі Травень 16. Парад вишиванок. вихователь-методист Травень 17. Тематичне свято «Хай живе любов до України в серці кожної дитини» Музичний керівник, вихователі старших груп Серпень 20__ року 18. Сценарій свята до дня захисника Вітчизни для дітей старшого дошкільного віку «Мій тато в АТО». Вихователі старших груп, музичний керівник Жовтень 20__ року 19. Лялькова вистава «Як маленький Гриць Україну рятував». Творча група «Це диво дивне – театр» Листопад 20__ року 20. Проведення спортивного свята «Козацькі розваги» для дітей старшого дошкільного віку. Вихователі, музичний керівник Грудень 20__року 21. Екскурсія у військову частину 10 ТВУЗ. Вихователь-методист 22. Конкурси малюнків, газет «Хай завжди буде сонце, хай завжди буде мир», «Твоє майбутнє у твоїх руках», «Здоров’я – найвища цінність». Вихователь-методист Протягом 20__ – 20__ р 23. Проведення акцій, спрямованих на підтримку воїнів АТО( дитячі малюнки, поробки, збір макулатури…) Вихователь-методист Протягом 20__ – 20__ р 24. Проведення народних свят і розваг. Вихователі, музичний керівник Протягом 20__ – 20__ р 25. Виготовлення дидактичного матеріалу з національновихователь Протягом патріотичного виховання. 20__ – 20__ р 26. Екологічна акція «Зроби світ навколо себе чистішим». Вихователь-методист Протягом року 27. Фотоконкурс "Щаслива усмішка дитини - багатство нашої України." Вихователь-методист Вересень 20__року 28. Передбачити проведення тематичних заходів: відвідання музеїв, зустрічі з учасниками бойових дій, перегляд документальних фільмів тощо Вихователь-методист Протягом року Діагностико-корегуючий та прогностичний етап 29. Систематизація та узагальнення результатів через виступи на педагогічній раді, семінарах, педгодинах. Завідувач вихователь - методист Постійно 30. Аналіз змісту національнопатріотичної діяльності в закладі, корегування дій на майбутнє. Завідувач вихователь - методист Грудень 20__ року Тематичний тиждень «Ми діти твої, Україно!». Мета : 1.Формування патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку; 2. Формування вміння підтримувати щирі, доброзичливі родинні стосунки; 3. Формувати знання дітей про побут українського житла, українську іграшку, посуд, одяг; . 4Розвивати у дитини національні риси особистості (щирість, гостинність, доброту, щедрість) через багатство національного фольклору (казки, загадки, скоромовки, прислів’я, пісні та народні ігри); 5. Залучати дітей до української національної обрядовості, підготовки та відзначення народних звичаїв і традицій; 6. Ознайомлювати з минулим рідного краю, заохочувати дітей до пізнання свого родоводу; 7. Ознайомлювати дітей із державними символами України (Конституція, герб, прапор, гімн України) та із народними національними оберегами (калина, верба, віночок, сорочкавишиванка тощо); 8. Виховувати почуття власної гідності, як представників свого народу та толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей. Організація предметно-розвивального середовища: - ілюстрації по темі «Митці України», «Державні символи України», «Україна- наша Батьківщина», «Рослини і символи України». - ознайомлення дітей із звичаями, традиціями, народними образами, малими жанрами фольклору – предмети побуту, традиційні та обрядові страви, традиційний посуд, національні іграшки, віночки, рушники, національний одяг та українські казки, прислів’я, приказки, колискові пісні, вірші, скоромовки. - перегляд відеоматеріалу про Україну. - перегляд фотоальбому «Київ – столиця України». - дидактичні ігри, пальчикові ігри, народні рухливі ігри, сюжетно-рольові ігри. Організована освітня діяльність: Понеділок. Тепло єдиної родини. 1. Заняття – пізнавально-розвивальне (народознавство) соціально-моральний розвиток на тему «Шана батькові й мамі». 2. Художньо-естетичний розвиток (ліплення) «Варенички для батьків. 3. Художньо-естетичний розвиток музична діяльність. Розучування колискових. 4. Бесіда на тему: «Пам’ятай своє коріння». 5. Дидактичні ігри «Розповідаю про свою сім’ю», «Родинна квітка», «Хто чим займається?», «Скажи лагідно». 6. Сюжетно-рольова гра «Дружня сім’я». 7. Пальчикова гра «Родинні клопоти». 8. Творча гра «Ми і наші батьки». 9. Мімічна гра «Ось такий мій тато (мама)». 10. Гра «Сімейна драбина». 11. Читання українських народних казок. 12. Читання вірша О.Пчілки «Сімейка». 13. Народні ігри «Дідусь Макар», «На баштані». 14. СХД – створення квіткових композицій разом з батьками. Вівторок. Мова барвиста, мова багата. 1. Заняття (фізичний розвиток) «Козацькі забави». 2. Заняття (мовленнєвий розвиток + художня література) «Мова барвиста, мова багата». Читання вірша А.Костецького «Батьківщина». 3. Заучування вірша В.Гринько «Дівчинка я українка». 4. Дидактичні ігри «Державні символи України», «Український віночок», «Символи-обереги». 5. Гра-фантазія «Якби я був чарівником…». 6. Конкурс «Хто найбільше розповість цікавинок про Україну». 7. Сюжетно-рольова гра «Сім’я» - до нас приїхали гості з Канади. 8. Спостереження – милування красою рідного краю. 9. Народні рухливі ігри за бажанням дітей. 10. Конкурс малюнків на асфальті 11. Перегляд фотоальбому «Київ-столиця України». 12. Родинний творчий вечір «Вишита мудрість поколінь». Середа. Державні символи України, національні обереги. 1. Заняття (пізнавальний розвиток - ознайомлення з навколишнім довкіллям) «Без верби і калини нема України». 2. Заняття (художньо-естетичний розвиток - аплікація) «Розпустила квіти червона калина». 3. Пішохідний перехід. Екскурсія в краєзнавчий музей. 4. Ознайомлення з символами та традиціями українського народу. 5. Пізнавальна гра «Стежинами нашого села». 6. Вивчення прислів’я «У народі кажуть: добрий приклад – кращий за 100 слів». 7. Бесіда на тему «Визначні місця нашого села». 8. Дидактичні ігри «Український посуд», «Українські страви», «Колись і зараз». 9. «У гості до Оленки та Іванка» - український народний посуд. 10. Консультація для батьків «У родинному колі». Четвер. Митці України. 1. Заняття (фізичний розвиток) Ми маленькі патріоти України. 2. Пізнавальний розвиток (логіко-математичний розвиток, креативний розвиток конструювання). Ми – діти твої, Україно. Конструювання (з паперу по типу орігамі). Квіти – обереги України. 3. Розвага «Хай у серці кожної дитини живе любов до України». 4. Перегляд ілюстрацій на тему «Митці України». 5. Перегляд відеоматеріалу про Україну. 6. Бесіда на тему «Праця твоїх батьків». 7. Дослідницька діяльність: чим схожі глина і пластилін. 8. Дидактичні ігри «Підбери за величиною», «Порахуй посуд», «Промисли і ремесла України», «Ти і мама». 9. Гра-імпровізація за народними пісеньками. 10. Сюжетно-рольова гра «сім’я» - запрошення у гості (домашня адреса). Індивідуальна (бесіда з дітьми про місце їх мешкання). 11. Інтелектуальна гра «Придумки» - ознайомити дітей з різноманітністю українських казок. 12. «Без гілочок не дерево, без діточок не сім’я» - перегляд сімейних фотографій. 13. Виготовлення виробів із глини (діти з батьками). П’ятниця. Парад вишиванок. 1. Заняття (художньо-естетичний розвиток - музична діяльність) «Хай у серці кожної дитини живе любов до України» 2. Виставка дидактичних посібників, наочного матеріалу, малюнків, сувенірів (виготовлення дітьми та дітьми з батьками) на тему «Не будьте байдужі, допомога солдату». 3. Заняття (креативний розвиток + театралізована діяльність). Розвага «А я просто Україночка»; вікторина «Я живу на Україні». 4. Господарсько-побутова праця: «У нашій групі буде чисто, як удома». 5. Дослідницька діяльність «Чарівна скринька» - предмети українського одягу. 6.Читання легенди про калину, спостереження за нею. 7. Розглядання ілюстрацій на тему «Український живопис». 8. Дидактичні ігри «Склади квітку для віночка», «Одягни українця (україночку)», «Народні розписи». 9. Народні рухливі ігри за мотивами українських казок «Веселі колобки», «Вовк і семеро козенят», «Ріпка», «Золота рибка». 10. Участь у святі «Я розмовляю українською». Розробки свят та розваг Сценарій спортивного свята “Козацькі розваги” для дітей старшого дошкільного віку Програмовий зміст: зацікавити дітей історичними подіями, пов’язаними з Запорізькою Січчю. Створити дітям святковий піднесений настрій. Викликати бажання показати свої вміння, знання, силу, швидкість у подоланні різних перешкод. Виховувати усвідомлення дитиною себе як громадянина України; риси характеру українських козаків: повагу до національних традицій, товариськість, кмітливість, чесність. Обладнання та інвентар: вишиті рушники, українські костюми, емблеми команд, хата, тин, гімнастичні лави (2), канат, колодязь, палиці, паперові гриби, бутафорські казани, фланелеграф, медалі для нагородження дітей. Музичний матеріал. Попередня робота: -знайомство дітей з українською символікою, символами, традиціями, народними іграми; -бесіда про Запорізьку Січ, козаків; -підбір віршів, пісень, розучування українських таночків, написання сценарію свята; -слухання української народної музики; -розгляд ілюстрацій; Хід свята Ведучий. Якщо кажуть, що козаків в Україні вже нема, Ви не вірте, це – даремні і пусті слова. Козачата як почують, зберуться до купи, І про їхні витівки скрізь можна почути. (Звучить укр. нар. пісня “Зелене жито, зелене”. Під музику виходять 2 дівчинки з рушниками та створюють браму, через яку входить решта дітей та дорослих і стають по обидві сторони залу) Ведучий. Вас вітають залюбки українські козаки! 1 хлопець Ми – дітвора українська, хлопці-козачата. Хоч слабкі у нас ще руки, та душа завзята! 2 хлопець Бо козацького ми роду, славних предків діти, І в садочку ми вчимося рідний край любити. 3 дівчина Ми малі, та всі ми друзі, ми – одна родина, А найбільша наша мати – рідна Україна! Ведучий. Два курені бачу я прийшли до нас сюди здаля. Чи ж не маєте охоти на святі позмагатись? Силу свою і спритність нам показати, Ще й відвагу молодецьку, як це в козаків ведеться? 1 хлопець (команда хлопців). Наш курінь ся добре має, Про себе розповідає. Наш колір – блакитне небо, Це – свобода, те, що треба. Ми здорові, спритні, сильні, Доброзичливі та вільні! 2 дівчина (команда дівчат). Ми українські дівчата. Ходили козаків шукати. Поки хлопців ми шукали, Собі віночки посплітали. Сплели віночок – прикрасу дівочу. 2 дівчина Дівчата у садочку – веселі, гомінкі. Квітка до листочка – плетемо собі вінки. 3 дівчина Віночок, віночок, дівочий оберіг, Віночок, віночок із квітів польових. 4 дівчина Вихваляють козачат за повагу до дівчат. Покажіть нам, козаки, які ви славні вояки! Ведучий. Команди козаків готові до змагань, а оцінювати їхню силу, спритність буде журі. То ж давайте, козаки, ви – завзяті вояки, Та і ви, дівчата силу і спритність Готові нам показати? Гра “Перетягни канат” Ведучий. Молодці, малята, всі! А ще треба довести, Хто ж із вас ловкіший, спритніший, сміливіший. Гра “Хвостач” Ведучий. Поки ви тут змагались, Ми через річку перебрались, Та йшли через криницю, Щоб набрати там водиці. Ану до нас зараз прийдіть, І водиці принесіть. Ведучий. Щоб до нас сюди пройти, Треба місток перейти. Обережно всі ступайте, Воду не порозливайте! Гра “Наносимо води” (грають обидві команди) 1 хлопець Ну і гарні в нас дівчата, і веселі, завзяті! 2 хлопець Але чи зможуть нам у горах вони вечерю зготувати? 1 дівчинка Ви нам ватру розкладіть, а тоді й їсти просіть. 1 хлопець Ми вам ватру розкладемо. 1 дівчинка Ми грибочків принесемо. Гра “Збери гриби” (грають дівчата) Ведучий. Ви, козаки, швидко в дорогу відправляйтеся, дрова збирайте, ватру розкладайте. Хлопець Ідемо по дрова, розкладемо ватру І поглянемо, чого дівчата наші варті. Гра “Збери дрова” (грають хлопці) Гра “Передай ложку” (грають всією командою) Ведучий. Ну, вечеря дуже смачна, дякуємо малята! Дуже гарне та веселе вийшло у нас свято! Ось, які у нас малята, справжні козачата. Усі змагались, танцювали, Тільки пісень ще не співали. Пісня “Ми – діти українські” Ведучий. Усі змагалися завзято. Зараз почуємо результати. Просимо наше журі оцінки оголосити. (нагородження дітей) В’ється змійкою стежина, де ростуть кущі ожини, Ми до дому поспішаємо, всім вам радості бажаємо.(Діти під музику виходять із зали) Проблемно-теоретичний семінар «Патріотичне виховання дошкільників засобами інтегрованої освітньої діяльності» Завдання: ▪ Розширити та уточнити знання з основних напрямів патріотичного виховання дітей дошкільного віку. ▪ Ознайомити з новими виховними технологіями, зокрема із застосуванням засобів масових комунікацій та ІКТ. ▪ Удосконалити уміння і навички організації патріотичного виховання дошкільників. ▪ розроблення педагогічних проектів «Виховуємо патріотів». Матеріал: ▪ документальний фільм «Діти-герої сучасної України»; ▪ репродукції картин — ✓ «Гетьмани України» (комплект), Ірина Шашук; ✓ «На панщині», Тарас Шевченко; ✓ «Дружба», Дмитро Шавикін; ▪ фотостенд «Герої спорту», фото-колаж «Герої України». Хід семінару: Вихователь-методист: Тема нашого семінару — «Патріотичне виховання дошкільників засобами інтегрованої освітньої діяльності». За цей час ми визначимо: ✓ сутність процесу патріотичного виховання; ✓ принципи організації патріотичного виховання; ✓ зміст та основні напрями патріотичного виховання дошкільників; ✓ пріоритетні методи і організаційні форми патріотичного виховання. А головне — розробимо освітній проект «Моя квітуча Батьківщина». Скажіть, будь ласка, на вашу думку, чи є у сьогоднішньому житті місце подвигу, героїзму, патріотизму? (Відповіді педагогів.) Підтвердженням ваших відповідей може стати документальний фільм «Діти-герої сучасної України» (перегляд відеозапису). Питання, як виховати справжнього патріота, громадянина України, постає все частіше. Протягом семінару кожен з нас спробує дати на нього відповідь. І. Актуальність патріотичного виховання На думку академіка Семена Гончаренка, «педагогічна драма виховання стрімко переростає в загальнонаціональну трагедію». За даними Державного інституту розвитку сім’ї та молоді майже 30% українських студентів планують назавжди залишити Україну після навчання, а ще 25% хотіли б поїхати на заробітки за кордон. У цих умовах постає необхідність розв’язання на державному рівні найгостріших проблем, пов’язаних з вихованням патріотизму та формуванням національної свідомості населення України як основи консолідації суспільства і зміцнення держави. Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків. Щоб досягти цієї мети, виховувати патріотів слід вже з дошкільного віку. Які ж завдання стоять перед педагогами дошкільного закладу? (Відповіді учасників.) Так, патріотичне виховання дошкільників має вирішувати широке коло завдань. Це не лише виховання любові до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, з якої зароджується любов до рідної країни, а й виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят. Тож сьогодні ми з’ясуємо зміст патріотичного виховання дошкільників та засоби, якими потрібно його здійснювати. Можливості та особливості патріотичного виховання дошкільників Як ви гадаєте, які особистісні якості та риси характеру притаманні свідомому громадянину й патріоту? (Відповіді учасників.) Так, йдеться про повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу; працьовитість; високу художньо-естетичну культуру; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови. Звичайно, що у повному обсязі ці якості ще не можуть бути сформованими у дитини дошкільного віку. Проте створити фундамент, на основі якого можна формувати майбутнього громадянина-патріота, не лише можливо, а й потрібно. Психологи аргументовано наголошують на вирішальному значенні дитинства для становлення особистості. Зокрема, на думку відомого українського вченого, доктора психологічних наук Івана Беха, виховання дитини має розпочинатися уже з першого року її життя. А дошкільне дитинство, згідно з його висновками, є віковим періодом, коли починають формуватися високі соціальні мотиви і благородні почуття. Від того, як вони будуть сформовані в перші роки життя дитини, багато в чому залежить увесь її подальший розвиток. Зважаючи на те, що в період дошкільного дитинства закладаються основи свідомості й самосвідомості, а також ті риси характеру, які й визначатимуть особистість, цей вік має виключне значення для патріотичного виховання. На думку вчених, уже наприкінці дошкільного віку дитина здатна усвідомлювати і себе саму, і те місце, яке вона на цей час займає в житті. Уже з перших днів життя особистість дитини формується під впливом материнської мови, колискової пісні, бабусиної казки. Підростаючи, дитина бере участь у народних святах і обрядах, засвоює народні пісні, залучається до процесу народної творчості, переймаючи досвід попередніх поколінь рідного народу. Дитина усвідомлює суспільні цінності, починає керуватись у своїй поведінці моральними нормами. Цей час є найсприятливішим для формування в неї першооснов національної самосвідомості, а саме: ✓ розуміння своєї приналежності до нації; ✓ любові та поваги до національної мови, традицій, символіки; ✓ основ фундаментальних рис національного характеру. Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни — завдання надзвичайно складне, особливо, коли йдеться про дітей дошкільного віку. Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Для того щоб визначити специфіку процесу формування у дітей любові до Вітчизни, необхідно визначитися у природі самого патріотичного почуття, зокрема на основі яких почуттів воно формується або, точніше, без якої емоційно-пізнавальної основи не може з’явитися це складне інтегральне почуття. Справді, якщо патріотизм — це почуття приязні, любові до своєї Батьківщини, відповідальності за неї, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до когось чи до чого-небудь), любити (рідних, красу довкілля тощо), бути відповідальною (в її малих справах, вчинках). Людське життя складається з періодів, кожний з яких призначений для сприйняття певного роду інформації, створює сприятливі умови для дії чинників психологічного, соціального та емоційного впливу. З огляду на це, головне — не запізнитися, не пропустити той момент, коли виховні зусилля будуть найефективнішими, коли робота, проведена педагогом, дасть високий результат. ІІ. Практичні завдання Вихователь-методист: Нині як ніколи гостро набуло актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Цей аспект виховної роботи у практиці сучасних дошкільних закладів представлено нормативними документами. Так, у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти зазначено, що старший дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову. Завдання «Визначення завдань щодо патріотичного виховання дітей дошкільного віку відповідно до змісту кожної освітньої лінії». Вихователь-методист: Патріотизм — це інтегральна якість особистості. Давайте спробуємо визначити завдання патріотичного виховання дошкільників, керуючись новою редакцією Базового компонента дошкільної освіти. Для цього утворимо сім робочих груп за кількістю освітніх ліній, використовуючи кольорові фішки: червона — освітня лінія «Особистість дитини»; жовта — освітня лінія «Дитина в соціумі»; зелена — освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»; синя — освітня лінія «Дитина у світі культури»; фіолетова — освітня лінія «Гра дитини»; коричнева — освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»; жовтогаряча — освітня лінія «Мовлення дитини». Утворені групи педагогів працюватимуть над визначенням завдань щодо патріотичного виховання дітей дошкільного віку за схемою відповідно до змісту кожної освітньої лінії. (Робота у групах.) Вихователь-методист: Ми визначили завдання, реалізуючи які, можна сформувати повноцінну, національно-свідому особистість, громадянина-патріота України. Завдання «Принципи патріотичного виховання». Вихователь-методист: Патріотичне виховання як цілісна система грунтується на фундаментальних принципах. У вас на столах лежать картки, на яких записано загально-дидактичні принципи. З них треба вибрати ті принципи, які забезпечать найефективнішу організацію патріотичного виховання, і створити схему «Принципи патріотичного виховання». Презентуючи обрані принципи, потрібно розкрити їх зміст та аргументувати вибір. Висновок: Кожен з перелічених принципів патріотичного виховання більшою чи меншою мірою стосується всіх напрямів виховання. Ці принципи є методологічною основою організації патріотичного виховання. Завдання «Форми та методи організації роботи з патріотичного виховання». Вихователь-методист: Різні форми та методи виховання дітей дошкільного віку забезпечують засвоєння ними знань про рідний народ, Батьківщину і на цій основі дають змогу розвивати національні риси і якості підростаючого покоління. Зараз вам потрібно визначити ті методи і форми організації патріотичного виховання, які, на вашу думку, найефективніше забезпечать очікуваний результат (педагоги працюють з картками, утворюючи схему «Форми та методи організації роботи з патріотичного виховання»). Вихователь-методист: Патріотичне почуття за своєю природою інтегральне, воно об’єднує всі якості особистості: моральні, трудові, розумові, естетичні тощо. Тож його формування передбачає всебічний вплив на особистість для отримання очікуваного результату. А зараз пропоную створити модель патріотичного виховання як інтегрованої системи, керуючись схемою «Патріотичне виховання як інтегрована система». Для цього слід утворити робочі групи, кожна з яких буде працювати над своєю складовою моделі. (Роздає кожному педагогу картку із зазначеним напрямом виховання: розумове, фізичне, громадянське, правове, екологічне, трудове та естетичне виховання). Завдання для педагогів — розкрити сутність кожного напряму виховання у системі патріотичного виховання. По закінченні роботи кожна група презентує свою складову створеної моделі. Всі схеми вивішують на великому аркуші і у результаті утворюють «Модель патріотичного виховання». Презентація моделі патріотичного виховання Вихователь-методист: Виховання у дитини свідомого патріотизму неможливе без розумового виховання. Адже це — діяльність вихователя, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення дітей з метою прищеплення культури розумової праці. Розумове виховання відбувається у процесі засвоєння знань, але не зводиться до їх нагромадження. Процес здобуття знань і якісне їх поглиблення є чинником розумового виховання лише тоді, коли знання стають особистими переконаннями, духовним багатством людини. Якщо розглядати патріотизм через поняття «ставлення», можна виділити кілька напрямів формування ставлення: ✓ до природи рідного краю, рідної країни; ✓ до людей, які живуть в рідній країні; ✓ до моральних цінностей, традицій, звичаїв, культури; ✓ до державного устрою. Кожен із цих напрямів може стати змістом освітньої діяльності з дітьми, і кожен зробить свій внесок в соціалізацію особистості кожної дитини за умови врахування особливостей її розвитку. Найважливіша складова потенціалу нації — здоров’я і фізична підготовка дітей. Основи здоров’я закладаються в період раннього та дошкільного дитинства. Збереження та зміцнення здоров’я кожного малюка, формування відповідального ставлення до здоров’я як найвищої індивідуальної та суспільної цінності є пріоритетним завданням суспільства, родини та дошкільного навчального закладу. Фізкультурно-оздоровча робота у дошкільному закладі включає різні види діяльності. Найбільш актуальними для патріотичного виховання є заняття у Козацькій школі. Вагомою складовою роботи Козацької школи є краєзнавчотуристична діяльність. Це досить різноманітна, інтегрована робота, яка створює найбільші можливості для розв’язання оздоровчих, навчальних, виховних завдань. Одним із критеріїв і результатів патріотичного виховання є громадянськість особистості. Патріотизм постає як глибоке громадянське почуття, змістом якого є любов до свого народу, Батьківщини, усвідомлення своєї причетності до її історії, традицій, культури, вболівання за її майбутнє. Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Старших дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв’язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, прищеплюють інтерес до родинних і народних традицій. Формування патріотичних почуттів дітей дошкільного віку має поєднуватися з вихованням їх у дусі миру. У новій редакції Базового компоненту дошкільної освіти зазначено, що кожна країна має свою територію, на якій проживають люди з різним кольором шкіри, волосся, розрізом очей тощо. Вони мають свою культуру, звичаї, мову. Діти мають усвідомлювати, що всі народи світу прагнуть миру і щасливого життя, процвітання рідної країни і всієї планети, турбуються про майбутнє дітей. Важливим напрямом патріотичного виховання є правове виховання дітей, яке полягає у прищепленні їм елементарних правових знань, формуванні найпростіших навичок правової поведінки. Правове виховання передбачає ознайомлення дітей старшого дошкільного віку зі змістом їхніх прав, розвиток критичного ставлення до спроб їх порушити (використання авторитарного стилю спілкування, приниження гідності тощо). Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Саме в цей період становлення особистості, коли формуються основи характеру, ставлення до навколишнього світу, людей, до себе, засвоюються моральні норми поведінки й моральні якості особистості, зокрема: ✓ почуття власної гідності — дитина відчуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом; ✓ почуття сорому — виявляється у ніяковості, яку дитина відчуває від невдалого вчинку, власної провини — спочатку під впливом зауважень дорослого на кшталт «Як тобі не соромно!», а в старшому дошкільному віці почуття сорому поєднується з почуттям власної гідності і стає стійким — «Погано чинити не слід не тому, що покарають, а тому, що соромно»). ✓ почуття обов’язку — виявляється у формі емоційних станів, розвиваючись у діапазоні від задоволення, яке дитина 3– 4 років відчуває при схваленні дорослим її поведінки, до радості за добрий вчинок, допомогу товаришеві, виконане доручення (у 5–6 років), у дітей 6–7 років почуття обов’язку є мотивом їхніх учинків, переживається глибоко, стає стійким. Це почуття впливає на поведінку, спонукає до вияву турботи про товаришів, чуйності, симпатії, відповідальності, сприяє подоланню егоїстичних тенденцій у поведінці. Формування реалістичних уявлень про явища природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів — важливий напрям у вихованні патріотичної особистості. При ознайомленні з природою рідної країни слід акцентувати увагу дітей на її красі, розмаїтті, багатстві, на її особливостях. Діти отримують уявлення про те, які тварини живуть в наших лісах, які ростуть дерева, за яким деревом можна одразу визначити Україну — «Без верби і калини нема України», які квіти квітнуть на українських полях і луках — кульбабки, волошки, маки. Необхідно виховувати у дітей бажання не лише помічати красу рідної природи, а й зберігати та примножувати її, адже це — найголовніше завдання екологічної освіти. Саме тому з дітьми старшого дошкільного віку слід організовувати такі акції і проекти, як «Екологічний десант», «Турбота про природу» тощо. Перш, ніж людина навчиться працювати на благо Вітчизни, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці. Трудове виховання — цілеспрямований процес формування у дітей трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності. Його завдання полягає у формуванні в дітей стійких переконань, що праця є життєвою необхідністю. Трудове виховання дітей дошкільного віку передбачає привчання їх до самообслуговування, елементарних трудових дій, ручної і господарської праці. Дитяча праця, на думку Софії Русової, є основою виховання. Старші дошкільники здатні до усвідомлення соціальної значущості праці. Це сприяє вихованню відповідальності, почуття обов’язку. Одним із засобів патріотичного виховання є ознайомлення старших дошкільників із творами образотворчого мистецтва та видатними українськими художниками. При ознайомлені дітей з творами побутового й історичного жанру, в яких відтворені події та сцени з повсякденного життя, казок, билин, потрібно звертати увагу на час, коли відбувається подія, місце, де вона розгортається, взаємини дійовими особами. Картини дають змогу показати дітям традиції, побут, спосіб життя наших предків, знайомлять дітей з історичними подіями та національними героями. Естетичне виховання — педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси. Саме у складному вимірі цілісності, єдності прекрасного, у багатоманітності його національних вимірів знаходить місце для реалізації свого художнього потенціалу. Велике значення має створення можливостей для прилучення дітей до різноманітних видів художньої діяльності. Ще одним важливим напрямом роботи з виховання любові до Батьківщини є формування у дітей уявлень про людей рідної країни. Насамперед слід ознайомлювати дітей з тими людьми, які прославили нашу країну — композиторами, письменниками, винахідниками, вченими, мандрівниками, філософами, лікарями (на вибір вихователя). Діти мають знати, що український народ — один з найпісенніших народів світу. У скарбниці його культурних надбань чільне місце посідає пісня, яка відображає визначні історичні події, героїчну боротьбу проти соціального і національного гноблення, розкриває глибину української душі, передає впевненість і надію на майбутнє. Тож варто з дитинства прищеплювати любов до української народної пісні, адже виховання у дітей естетичних почуттів має велику гуманістичну мету — виховання щирості душі, доброти та доброзичливості. Людина, яка вміє бачити та розуміти прекрасне, не зможе спотворити красу. Вихователь-методист: Шановні колеги, перед нами модель патріотичного виховання, давайте спробуємо на основі цієї моделі розробити освітній проект під назвою «Моя квітуча Батьківщина». (Педагогам дається завдання розробити зміст заходів до проекту). Ділова гра " Україна єдина" Мета: Навчальна – закріпити знання педагогів про Україну, її символи, традиції, впроваджувати елементи естетичного виховання, культури спілкування. Розвивальна – розвивати українське мовлення вихователів, культуру поведінки; уміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях, колективну творчість і комунікативні здібності. Виховна – виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини України,її символів, традицій, обрядів; творчу самостійність відповідальність, уміння самореалізовуватись, вміння працювати командою. ХІД. Ведуча: Доброго дня шановні педагоги і гості! Сьогодні у нас ділова гра на тему «Україна єдина». І наше засідання я хочу розпочати з такого епіграфа : «Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду, тільки той віддав всю душу, все що зміг народу.» Ми живемо в Україні в країні яка багата своєю історією, надбаннями, краєвидами, мелодійною музикою, милозвучною мовою, якою можна передати та описати красу і велич рідного краю. Перш ніж розпочати гру я хочу вам представити журі, яке буде слідкувати за ходом гри ,судити та визначати переможця сьогоднішнього засідання. Україна – рідний край, золота чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю. З давних – давен линули по світу слова про Україну, про щирий та працьовитий народ, про її лани широкі, ріки та озера. Хай же сьогодні гра розкриє перед вами розум, мудрість, щедрість, гумор нашого талановитого народу. Почнемо нашу гру зі знайомства з командами. Капітан команди «Мальви»: Святою для кожної людини є земля, де вона зробила перші кроки, вимовила перше слово, почула мамину – колискову, пішла стежиною в життя. Ці почуття вічні. Любити Вітчизну, любити завжди поля її росні, зелені сади і їй не жаліти за дні молоді ні крові у битві, ні поту в труді. Любити Вітчизну, любити завжди І села її і її городи, І їй всі бажання, пориви й думки На світлій дорозі у світлі віки. Ведуча: Слово надається команді «кульбабки» Капітан команди «Кульбабки»: Батьківщина. Як багато вкладено в це слово – це батько і мати, оселя де ви вперше побачили світ, подвір’я по якому зробили перші кроки, це села і міста. Україна – це наша Батьківщина. Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Ведуча: Мова – це душа народу. Найдорожче для людини – це думка, а вся солодкість думки в рідній мові. Першій конкурс «розминка» присвячується саме мові. Учасникам потрібно перекласти фрази з російської мови на українську. І конкурс « Розминка». Погружаться в работу …(занурюватися в роботу) Развлекаться на отдыхе … ( розважитися на відпочинку) Как бы то ни было …( як би це не було) Легок на помине…( про вовка промовка) Лед тронулся …(крига скресла) В расцвете лет …( в розквіті літ) Разноцветные картинки …( різнокольорові малюнки) Работать по совмещению …( працювати за суміщенням) Ведуча: Між основними конкурсами будуть проходити музичні хвилинки. За першими звуками командам потрібно відгадати , яка пісня прозвучала. Це дасть змогу заробити додаткові 2 бали. Музична хвилинка Ведуча: У кожного народу є свої свята та традиції, і український народ не став винятком. Наступний конкурс нашої гри « Народні свята». ІІ конкурс « Народні свята». Свято проводів зими називається – масляна. А як називається свято зустрічі зими? 1) Новий рік 2) Встрітенька 3) Покрова Знак весняного відродження сонця – уособлення творчих сил природи – це… 1) Тризубець 2) Писанка 3) Герб На яке свято жінки випікають печиво у вигляді пташки? 1) Івана – Купала 2) Різдво 3) Стрітення Вертеп – це…. 1) Пристрій для прядіння 2) Обрядова форма українського театру 3) Назва вітряка Музична хвилинка Ведуча: Народна мудрість є наставником усіх хто вчиться і хоче бути освіченою людиною. К.Д. Ушинський казав: «Народні прислів’я корисні за своєю формою для навчання дітей рідної мови, а за змістом – для ознайомлення з життям народу…» Продовжує нашу гру «Конкурс Капітанів». Їм потрібно закінчити прислів’я чи приказку. ІІІ конкурс « Прислів’я та приказки ». Не кажи: «Не вмію!», а кажи … ( навчусь) Хочеш їсти калачі - ….( не сиди на печі) Правда і в морі не втоне, і в вогні( не згорить) Зробив діло – …( гуляй сміло) З ручаїв – ріки, з книжок …( знання) Брехуна впізнаєш по очах, а осла ( по вухах) У страху … ( очі великі) Не хвались, а …( вчись) Без охоти, нема … ( роботи) Розум без книги, як птах…( без крил) Ведуча: Прагніть щоб ваша мова була емоційною, образною, багатою. А такою її роблять фразеологізми, прислів’я,приказки, що втілюють досвід всього народу. Музична хвилинка Ведуча: Побутова культура – це сукупність матеріальних та духовних цінностей, звичаїв, традицій, що визначаються соціальним укладом життя. Саме побуту присвячується наступний конкурс гри. І V конкурс « Предмети побуту ». На розгляд командам пропонуються різноманітні предмети побуту серед них команді «Мальви» потрібно знайти – , а команді «Конвалії» … Музична хвилинка Ведуча: Виховне і пізнавальне значення казки в житті дитини надзвичайно велике. «Шкода тієї дитини, яка змалечку не знала казки», - писала С.Русова. Казка допомагає формуванню свідомості, певних моральних якостей, характеру. Для дорослих надзвичайно важливо донести зміст казки до дітей. Наступний конкурс для гостей нашого засідання «Чи знаєш ти казку? Я вам зачитую уривок з української народної казки , ви повинні вгадати її назву. «А мишенят і кликати не треба, вони сиділи за столом…» ( «Колосок») «Мій котику, мій братику! Несе мене лисиця за крутії гори, за бистрі води…» («Котик і півник») «Діду, діду, бичок наш ведмедя привів, іди його вбий! Дід вскочив, віддер ведмедя…» («Солом’яний бичок») «А козенята йому і кажуть. Ні ти не наша мама…» («Вовк і семеро козенят») «Від дідуся втік, від бабусі втік і від тебе втечу…» («Колобок») Оленка показала Івасику, як на лопату сісти…» («Івасик - Телесик») Ведуча : Гості впоралися з цим завданням . Прийшла черга командам показати свої знання . Я буду задавати питання, учасники швидко відповідають. V конкурс « Казки». 1. Яку нагороду за подвиг обіцяють казкові королі героям? ( пів царства) 2. Як називається літальний апарат, на якому жінка вперше піднялась в небо? ( мітла). 3. Як називається інструмент для шиття, на кінчику якого міститься смертельна небезпека для казкового героя? (голка) 4. Як називається деталь жіночого плаття в якій поміщаються ріки, озера та лебеді? ( рукава) 5. В якого казкового героя три голови ? ( Змій Горинич) 6. Яка була зброя у Котигорошка? ( булава) 7. Якою горючею суммішю був вимазаний бичок? ( смолою) 8. Ким доводиться лисичка - вовчику – братику?( сестричкою) 9. Що розбила мишка своїм хвостиком? ( яєчко) 10. Який письменник написав казку «Колобок» (народ) Музична хвилинка Ведуча: Слідуючий конкурс - домашнє завдання. Учасники команд дають три визначення одному слову. Суперники повинні назвати яке з них правильне. VІ конкурс « Домашнє завдання». «Мазниці» - це…… 1. Хати які змазуються сумішшю навозу та соломи. 2. Чорні баранячі шапки з суконним дном. 3. Засіб який наносили жінки замість крему. «Гадючки» - це … 1. Різновид змій . 2. Назва жінок яки мають тяжку вдачу. 3. Орнаментальні мотиви у вигляді півкіл, що виходять по обидва боки симетрично. Ведуча: Прийшов час підвести підсумки нашої гри. Слово надається журі. Ведуча: На останок хотілось би зазначити . Україна в давній славі, В козацьких пригодах, На заквітчаних левадах, В рідних синіх водах. Україна в чистих хатах, І в сільській церковці, – У дитячому серденьку, В розумній головці, Україна в ясних зорях, В сонці, що над нами, – І в очах добрячих, ясних Рідненької мами. Робота з батьками Анкетування батьків. Шановні батьки! Для вдосконалення спільної роботи закладу і сім’ї в напрямі патріотичного виховання вашої дитини і групи в цілому просимо вас заповнити цю анкету. В анкеті два типи запитань: тестові, де необхідно просто підкреслити ваш варіант відповіді, та відкриті, де відповідь треба вписати. Нагадуємо, що неправильних відповідей бути не може! 1. Чи вважаєте ви патріотичне виховання необхідною умовою гармонійного розвитку вашої дитини? • Так; • ні; • я не замислювався (-лась) над цим питанням. 2. Хто повинен займатись патріотичним виховання вашої дитини? • Дошкільний заклад; • батьки; • бабусі та дідусі; • комплексний підхід. 3. Чи знає дитина походження свого імені, прізвища? • Так; • ні; • частково. 4. Чи відвідуєте ви разом з дитиною музеї, театри? • Так; • ні, не вважаю це потрібним; • ні, не маю часу; • іноді. 5. Як і де ви проводите час поза домівкою? ____________________________________________________ 6. Які традиції існують у вашій родині? ____________________________________________________ ____________________________________________________ 7. Чи залучаєте ви дитину до посильної участі в підготовці сімейних свят? • так; • ні, не вважаю це потрібним; • іноді; • ваш варіант: (рядок). 8. Як часто дитина спілкується з дідусями та бабусями (з прабабусею та прадідом)? ____________________________________________________ 9. Чи є у дитини в сім’ї свої обов’язки і які? ____________________________________________________ ____________________________________________________ Дякуємо за співпрацю! Пам'ятка для батьків Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади старших. Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх громадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність зберігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квітучих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте: * Йдучи вулицею рідного селища, розповісти про+ визначні пам'ятки, які знаходяться на цій вулиці. * Познайомити дітей із назвою вулиці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається? * Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей. Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там побачили. * Побувати в пра бабусь та пра дідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного села. Які цікаві легенди, приказки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми. * Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного села, а ввечері запропонуйте намалювати свої враження від прогулянки. * В День Перемоги всією родиною відвідати обеліск Слави. Вшануйте ветеранів Великої Вітчизняної війни, покладіть квіти до пам'ятника. * Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному селі. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб село завжди було охайним і привабливим. * Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми. * Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи проживають і донині в рідному селі. * Знайомте дітей зі звичаями та традиціями рідного краю. * А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співайте, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і письменників. * Запропонуйте дітям намалювати селище в майбутньому. * Створіть сімейний фотоальбом «Я і село моє ». Разом з дитиною придумайте вірші про рідне село. Запишіть їх під фотографіями. Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного села. Консультація для батьків «Як залучити дітей до морально-патріотичного виховання вдома?» 1.Привчайте дитину дбайливо ставитися до речей, іграшок, книжок. Поясніть, що в кожну річ вкладено працю багатьох людей. Сходіть з дитиною в бібліотеку і подивіться, як там зберігають книги. Цей ігровий прийом «як у бібліотеці» допоможе привчити дитину до дбайливого ставлення до книги. 2.Дошкільники дуже рано починають проявляти інтерес до історії країни, краю. Якщо в селі є пам'ятники, організуйте до них екскурсії і розкажіть все, що ви знаєте, про те, як вшановують пам'ять загиблих. По нашій країні і по всьому світу можна здійснювати захоплюючі подорожі по глобусу, картах і фотографіях. 3.Запропонувати дитинi збудувати будинок. Коли будинок побудований, пограйте з дитиною в «новосілля», допоможіть розмістити ляльок, зайчиків, ведмедиків. Подивіться, чи міцно побудований будинок, чи красивий, чи зручний для житла. 4.Виховуйте у дитини шанобливо-дбайливе ставлення до хліба. Поспостерігайте за тим, як привозять і розвантажують хліб. Розкажіть, як вирощують хліб, скільки праці в нього вкладено вмести з дитиною посушите залишки хліба, зробіть сухарики. 5.Роскажіть дитині про свою роботу: що ви робите, яку користь приносить ваша праця людям, Батьківщині. Розкажіть, що вам подобається в вашій праці. 6.Повертаючись з дитиною з дитячого саду, запропонуйте пограти в гру «Хто більше помiтить цікавого?». Гра вчить спостережливості, допомагає формувати уявлення про навколишнє. Запропонуйте дитині намалювати, що найбільше сподобалося. 7.Любовь до Батьківщини - це і любов до природи рідного краю. Спілкування з природою робить людину більш чуйним, чуйним. Взимку на лижах, влітку на велосипеді або пішки, корисно відправитися з дитиною в ліс, щоб помилуватися його красою, дзюрчанням струмка, співом птахів. Виховуючи любов до рідного краю, важливо привчати дитину берегти природу, охороняти її. Очікувані результати реалізації проекту У результаті реалізації Проекту буде здійснено: • організаційно-управлінський аспект: підвищення освітньовиховних, розвивальних можливостей дошкільного закладу в контексті забезпечення гармонійного розвитку особистості з високим патріотичним духом; • освітньо-виховний аспект: сформованість у вихованців високих моральних цінностей, патріотизму, етнічної та національної свідомості, любові до рідної землі, родини, народу, бажання сприяти історико-культурному розвитку України; виховання дисциплінованості, сумлінності та чесності, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки; формування здорового способу життя, прагнення фізичного саморозвитку. • соціально-просвітницький аспект: поширення серед дітей дошкільного віку знань про рідний край, сприяння виявам поваги до його історії, турботи про сучасне і майбутнє; • освітньо-маркетинговий аспект: розроблення презентаційних і просвітницьких заходів для дітей дошкільного віку, формування позитивного іміджу дошкільного навчального закладу як центру розвитку успішної, національно-свідомої особистості з активною громадянською позицією; • методико-технологічний аспект: удосконалення технологій патріотичного виховання в умовах тісної взаємодії різних соціальних інституцій. Цей проект дозволить навчити дітей любити свою Батьківщину, шанобливо ставитись до традицій українського народу, його історії, символіки, творів народної творчості, до творчості народних майстрів. Дасть змогу помітити красу традиційного українського життя. Стане основою для подальшого виховання патріотизму у дітей, розвитку їхньої національної свідомості, зародження почуття гордості за те, що вони – українці. Проект може бути реалізований в дошкільних закладах. Для його реалізації не потрібно додаткових матеріальних витрат. Проект сприяє консолідації зусиль педагогів і батьків по розвитку і вихованню дитини, тим самим відповідаючи параметрам державних вимог. Використана література 1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)—К., 2012. 2. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля». – «Мандрівець», Т., 2013р. 3. Українська мозаїка. Посібник-хрестоматія / Упоряд. О. П. Долинна, О. В. Низковська, Н. І. Вакуленко, О.А. Копєйкіна. – К. : АВДІ, 2008. 4. М. Каратаєва «Проектування – перспективна технологія», ж. «Дошкільне виховання» №10, 2006р. 5. А. Харченко «Метод проектів на службі у педагогів», Ж. «Дошкільне виховання» №1, 2008р. 6. В. Бурак «Краєзнавча робота та її вплив на формування світогляду дитини», 7. Свята, традиції, звичаї українського народу. – Харків: Белкар – книга, 2008. – 80с. 8. Українське народознавство дітям дошкільного віку: Методичний посібн. для дошкільн. закл. –Є. Лозинська. – Львів: Оріяна-Нова, 2008. - 208с. 9. Духовні витоки українських свят та обрядів. Вікторини / упорядник Н.В.Лемешенко – Запоріжжя, 2006 – 92с. 10. Наталія Гавриш. Виховання національної самосвідомості дошкільнят засобами українознавства, Київ, 2010. 11. Г.Г. Провознюк. Земля, де народились і ростем, - Тернопіль "Мальва ОСО",2007. 12. Добірка мультимедійних презентацій : «Символи України» Базові знання https://www.youtube.com/watch?v=C- wKA8nJeoc «На світі є одна країна» https://www.youtube.com/watch?v=Lgxjo9IV-5c «Пісня про Україну» https://www.youtube.com/watch?v=576v3EMLZF4 «Це моя Україна» https://www.youtube.com/watch?v=QQcDtMGBwOw «Діти України за Єдину Україну!!!» https://www.youtube.com/watch?v=7Ls41nkRms8 «Україна - це я» https://www.youtube.com/watch?v=Cd_28-lsoOI
|
||