Батьківська сторінка
Захист дітей на дорозі: як запобігти непоправному
Понад 700 дітей у світі гине щодня через дорожньо-транспортні пригоди. З віком ризик смерті внаслідок ДТП зростає, бо діти стають самостійнішими і схильнішими до ризикованої поведінки.
Дорожньо-транспортний травматизм залишається головною причиною смертності серед молоді віком 15–19 років і другою причиною — серед дітей 5–14 років.
Особлива небезпека та статистика
Діти фізично менш стійкі до травм, їхній менший зріст та обмежена здатність аналізувати зорову та слухову інформацію створюють додаткові ризики на дорозі.
За даними ВООЗ, основними ризиками виникнення травм на дорозі є:
- Недотримання водіями правил дорожнього руху (ПДР):
- перевищення швидкості, що не дозволяє вчасно зреагувати на несподівану появу дитини на дорозі
- кермування під впливом втоми, алкоголю чи наркотиків
- використання телефонів за кермом
- недостатній контроль за дотриманням ПДР.
- Небезпечна дорожня інфраструктура:
- Недостатня кількість пішохідних переходів
- відсутність спеціальних зон для дітей
- погане освітлення доріг.
- Небезпечні транспортні засоби (ТЗ): використання ТЗ з відсутністю належних систем безпеки.
Як захистити дітей на дорозі
Поясніть дітям ПДР:
як правильно користуватися переходами зі світлофорами та без;
чому важливо дивитися в обидва боки перед переходом;
основні дорожні знаки, які мають знати пішоходи;
сигнали регулювальника для пішоходів
будьте прикладом для дітей — переходьте дорогу без порушень.
Прищеплюйте безпекові звички:
- носити яскравий одяг і світловідбивні елементи в темний час;
- не відволікатися на телефон чи навушники, переходячи дорогу;
- завжди дивитися в обидва боки, коли переходиш дорогу;
- злазити з велосипеда або самоката перед переходом і вести його через дорогу в руках;
- носити шолом та інші захисні елементи під час руху на велосипеді або самокаті;
- сідаючи в автомобіль — негайно пристібатися ременем безпеки.
Самі дбайте про безпеку:
- Обирайте безпечні маршрути для дітей:
- Уникайте доріг з інтенсивним рухом;
- Обирайте шляхи з тротуарами та пішохідними переходами;
- В автомобілі використовуйте дитяче автокрісло або викликайте таксі, в яких воно є;
- використовуйте ремені безпеки;
- простежуйте, щоб дитина пристебнулася.
Прості правила безпеки дітей на дорозі.
Комплексний підхід – запорука безпеки
Покращення безпеки дітей на дорогах вимагає участі не лише батьків, а й усіх учасників дорожнього руху, а також державних органів:
- дозволена швидкість руху транспортних засобів в населених пунктах — 50 км/год
- водії мусять бути особливо уважними біля шкіл, дитячих садків, парків та інших місць, де можуть бути діти.
- Школи та навчальні заклади можуть проводити заняття з безпеки дорожнього руху, щоб підвищити обізнаність дітей.
- Держава має забезпечувати:
- суворий контроль за дотриманням ПДР
- впроваджувати інфраструктурні рішення, що враховують потреби не лише дітей, а й усіх учасників руху:
- якісне освітлення доріг
- тротуари завширшки не менше 1,5 метра
- «лежачі поліцейські»
- додаткові попереджувальні знаки тощо.
Дорожньо-транспортні пригоди за участі дітей — це трагедії, яких можна уникнути. Спільними зусиллями батьків, водіїв, держави та громадськості можна створити безпечні умови на дорогах, де наші діти будуть захищені. Пам’ятайте: безпека дітей — це відповідальність кожного з нас!
Джерело – сайт ЦГЗ України
Вбивця XXI століття: як вберегтися від серцево-судинних захворювань?
64% випадків смертей в Україні припадає на серцево-судинні захворювання — 450 000 втрачених життів щороку. І це не просто цифри, адже за кожним інфарктом чи інсультом — чиясь унікальна історія, яка обірвалась в одну мить.
Серцево-судинні захворювання (далі — ССЗ) є причиною 30% передчасних смертей саме серед чоловіків працездатного віку. До того ж нині ССЗ все частіше трапляються серед молоді. Іншими словами, інфаркту й інсульту стає байдуже, скільки тобі років — 50 чи 25.
У воєнний час цінність людського життя є особливо важливою. Дбати про здоровʼя — як ніколи на часі. Тож аби вберегтися від інфаркту, інсульту чи інших ССЗ, варто розуміти, як вони виникають, та які конкретні дії допоможуть їм запобігти. Адже хто попереджений, той озброєний!
Як розвиваються серцево-судинні захворювання?
Серцево-судинні захворювання — це хвороби серцевого м’яза та кровоносної системи. Тобі точно доводилось чути про ішемічну хворобу серця, артеріальну гіпертензію чи серцеву недостатність — ці захворювання можуть розвинутися при недостатньому кровопостачанні серця та інших органів через звуження або блокування артерій. Як наслідок, може виникнути гострий стан — інфаркт міокарда чи інсульт, які загрожують інвалідністю та навіть смертю.
З ішемічною хворобою серця (далі — ІХС) пов’язано близько 46% летальних випадків серед українців. ІХС виникає внаслідок порушеного кровотоку серцевого м’яза (міокарда) через ураження артерій. ІХС часто має безсимптомний перебіг, аж поки не призводить до серцевої недостатності (зниження спроможності серця перекачувати кров судинами), стенокардії (напади болю в серці) або інфаркту, що супроводжується відмиранням тканин серцевого м’яза. Як розпізнати його симптоми та надати першу допомогу, дізнайся тут.
Ще одне з найпоширеніших захворювань — хвороба судин головного мозку, гострим станом якої є інсульт — порушення мозкового кровообігу через розрив або закупорку судин. Без достатнього кровопостачання клітини мозку пошкоджуються та втрачають свою функцію. У випадку інсульту, як і при інфаркті, важливо надати допомогу саме в перші 4 години після появи симптомів. Тут ти знайдеш більше інформації про симптоми інсульту.
Часто інфаркти й інсульти є ускладненням артеріальної гіпертензії — постійного підвищення артеріального тиску понад 140/90 мм рт. ст. Що сильніше кров тисне на стінки артерій зсередини, то складніше працювати серцю.
До 40% людей з артеріальною гіпертензією не знають про свою хворобу, оскільки на початкових етапах вона протікає непомітно. Проте саме підвищений артеріальний тиск може стати причиною більш серйозних захворювань серця та судин.
Як запобігти розвитку серцево-судинних захворювань: поведінкові фактори ризику
Є хороші новини. Здоров’я серця — це твій щоденний вибір. Адже розвиток ССЗ напряму залежить від чотирьох поведінкових факторів ризику:
- Вживання тютюнових виробів чи електронних пристроїв для куріння.
- Вживання алкоголю.
- Незбалансоване харчування.
- Низька фізична активність.
Відмовся від вживання тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння.
Безпечного куріння не існує. Під впливом тютюнового диму клітини крові налипають на стінки судин та утворюють тромби — а це може призвести до стенокардії, інфаркту або інсульту. Загрозу для здоров’я несуть як звичайні сигарети, так і електронні, а також тютюнові вироби для нагрівання та кальяни. І навіть кілька сигарет час від часу все одно шкодять серцю та судинам, тому єдина стратегія: кинути курити або не починати взагалі.
Як назавжди попрощатися з курінням?
- Розкажи про своє рішення відмовитися від тютюну чи е-сигарет рідним та колегам, адже їхня підтримка найважливіша.
- Признач дату відмови від куріння протягом 2-х наступних тижнів.
- Склади перелік ситуацій, коли ти зазвичай куриш, та подумай, як їх уникнути.
- Позбався нагадувань про куріння — викинь з дому, авто й робочого місця усі тютюнові вироби, запальнички, попільнички.
- Обовʼязково повідом свого сімейного лікаря та отримай безоплатну первинну консультацію щодо того, як кинути курити.
Більше рекомендацій з відмови від куріння шукай тут. А з переваг життя без тютюну — ти не лише знизиш ризик розвитку ССЗ, а й навчишся більш якісно проводити час та суттєво заощадиш кошти, які раніше витрачались на сигарети.
Припини вживати алкоголь.
Алкоголь не допомагає зняти стрес, а навпаки — вражає і ментальне, і фізичне здоров’я, та, зокрема, серцево-судинну систему. Клітини серця дуже чутливі до токсичної дії алкоголю, тому його вживання може призвести до інфаркту, інсульту та артеріальної гіпертензії.
Зверни увагу: навіть невелика кількість спиртного підвищує ризик розвитку ССЗ. Адже, як наголошує Всесвітня організація охорони здоров’я, безпечної дози алкоголю не існує!
Як відмовитися від алкоголю?
- Кілька тижнів не вживай спиртне та прослідкуй, як почуваєшся фізично й емоційно.
- Уникай ситуацій, місць та людей, які спонукають тебе випити.
- Звільни житло від алкоголю.
- Борися зі стресом здорово: замість алкоголю обирай прогулянки на свіжому повітрі, спорт, медитації, проводь час з близькими.
- Вживай напої без вмісту алкоголю та цукру, а найкраще — звичайну воду.
Тверезе життя знизить ризик розвитку ССЗ, підвищить твою ефективність і концентрацію та допоможе покращити стосунки з близькими людьми.
Харчуйся збалансовано.
Нездоровий раціон є головним фактором ризику розвитку ССЗ та причиною кожної п’ятої смерті у світі. Продукти з високим вмістом солі та цукру, трансжири, недостатнє вживання овочів і фруктів та, як наслідок, зайва вага — усе це призводить до розвитку ССЗ: артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту та інсульту.
А що каже ВООЗ? Ось кілька її рекомендацій, як налагодити своє харчування:
- Вживай 400 г (або 4-5 порцій) овочів та фруктів щодня. 1 порція — це 1 фрукт чи овоч середнього розміру.
- Не досолюй їжу — у твоєму щоденному раціоні має бути не більше 1 ч. л. солі. Уникай вживання прихованої солі — зазвичай вона міститься у складі ковбас, соусів, консервів.
- Твоя добова доза доданого цукру: до 10 ч. л. Доданий цукор міститься у цукерках, шоколаді, випічці, меді, солодких напоях тощо, тож краще замінити їх на фрукти та ягоди.
- Їж більше клітковини — це корисні цільнозернові каші, бобові та горіхи. Такі продукти знижують рівень холестерину в крові.
- Вживай менше трансжирів — магазинної випічки, фастфуду та смажених страв. Натомість обирай морську рибу, рослинні олії, горіхи, насіння — це унікальні джерела омега-3 жирних кислот, які корисно впливають на стан серцево-судинної системи.
- Стеж за кількістю порцій, аби не переїдати.
Збалансоване харчування сприяє підтримці здорової ваги та допомагає налагодити роботу серця. А ще — це чудовий антистрес, адже правильно підібрані поживні речовини можуть позитивно вплинути на твою психічну стійкість та емоційний стан. А дізнатися детальніше, як скласти свою тарілку здорового харчування, можна тут.
Будь фізично активним.
Якщо недостатньо рухатися, то сила скорочень серця послаблюється, а тонус судин знижується. Малорухливий спосіб життя також часто призводить до ожиріння — а це додаткове навантаження на серцево-судинну систему. Натомість під час фізичних навантажень покращується кровообіг та зменшується ризик утворення згустків крові у судинах.
ВООЗ рекомендує приділяти фізичній активності щонайменше 30 хв на день — це один із способів зберегти здоров’я свого серця. Ось кілька порад, як додати більше руху до свого життя:
- Зранку роби легку руханку, аби допомогти організму швидше прокинутися.
- Якщо працюєш сидячи, періодично розминайся й ходи на короткі прогулянки.
- Обирай сходи, а не ліфт, та більше пересувайся пішки, а не громадським транспортом.
- Обирай фізичну активність, яка приносить задоволення, — плавай, бігай, грай у футбол, танцюй.
- Збільшуй фізичну активність поступово, аби не нашкодити організму. А якщо маєш хронічні захворювання, проконсультуйся із сімейним лікарем щодо типу та тривалості навантажень.
Регулярна фізична активність допомагає знизити артеріальний тиск та контролювати вагу, а також зміцнює скелетно-м’язові тканини, розвиває координацію, знижує рівень стресу й підвищує загальний тонус організму. Рух — це життя, і цим усе сказано. Дивіться інфографіку "Як уберегти себе від інфаркту та інсульту".
Чому необхідно контролювати артеріальний тиск, холестерин та вагу тіла?
Окрім поведінкових факторів ризику, на розвиток ССЗ також впливають біологічні показники — як-от артеріальний тиск, холестерин та індекс маси тіла.
Артеріальний тиск. Високий кров’яний тиск неможливо відчути фізично, проте він здатен непомітно руйнувати артерії та створювати сприятливі передумови для ССЗ. Регулярні “стрибки” тиску можуть призвести до атеросклерозу (блокування артерій), аневризм (розширення стінок судин), а також розвинутися до хронічного стану — артеріальної гіпертензії.
Рівень холестерину. Холестерин — це речовина, важлива для нормального функціонування клітин організму. Однак високий рівень “поганого” холестерину (LDL-холестерин) у крові формує бляшки на стінках артерій, погіршуючи кровообіг — а це призводить до звуження артерій, підвищеного тиску та ризику розвитку ішемічної хвороби серця та інших ССЗ.
Вага тіла. Надмірна вага та ожиріння — це серйозна загроза для серцево-судинної системи, адже навантаження на серцевий м’яз збільшується разом із кількістю надлишкових кілограмів. Слідкуй за індексом маси тіла (ІМТ), який можна виміряти за допомогою простої формули: вага (кг) / зріст у метрах в квадраті (м2). Якщо твій показник ≥ 25,0 — імовірно, у тебе є зайва вага. Але ІМТ не завжди надає цілісну картину, тому додатково варто виміряти й окружність талії, який вказує на розподіл жиру в організмі. Зайва жирова тканина навколо талії, особливо в області черевної порожнини, може бути пов'язана з підвищеним ризиком розвитку серцевих захворювань та діабету. Зазвичай для чоловіків ризик збільшується при обхваті талії понад 94 см, а для жінок — понад 80 см.
Стань на варті свого серця!
Здоровий спосіб життя допоможе вберегти твоє серце й судини від небезпечних хвороб та жити якісно й повноцінно! Памʼятай про регулярні огляди у свого сімейного лікаря, аби вчасно помітити перші “дзвіночки” захворювання та отримати рекомендації щодо запобігання ССЗ.
А якщо відчуваєш біль та важкість в грудях, маєш підвищений артеріальний тиск, часті задишки та набряки у ногах, звернутися до сімейного лікаря необхідно негайно! Це справді може врятувати життя, адже на ранніх етапах можна зупинити розвиток хвороби! А завдяки програмі “Доступні ліки” та пакету гарантованої медичної допомоги лікування гострих станів є безоплатним, а кошти за лікування артеріальної гіпертензії — повертаються.
Запобігти серцево-судинним захворюванням набагато легше, аніж роками лікувати їх наслідки.
Обирай здоровий спосіб життя! Стань на варті свого серця!
Матеріали розроблено ГО «Життя» у партнерстві з Центром громадського здоровʼя МОЗ України для інформаційної кампанії «Стань на варті свого серця», яка реалізовується у рамках проєкту «Діємо для здоров’я» за фінансової підтримки Швейцарії та має на меті скорочення поширеності неінфекційних захворювань в Україні та запобігти передчасній смертності від НІЗ в Україні.
150 хвилин фізичної активності на тиждень можуть стати добрим союзником у боротьбі з інсультом
Фізична активність комплексно впливає на організм людини, зокрема й на роботу серцево-судинної системи та головного мозку. Регулярна активність сприяє:
✅покращенню кровообігу
✅зниженню артеріального тиску
✅покращенню пам’яті та концентрації уваги
✅зниженню рівня кортизолу – гормону стресу
✅забезпеченню вироблення «гормонів щастя» – ендорфінів та серотоніну
А це, в свою чергу, знижує ризик розвитку інсульту.
ВООЗ рекомендує дорослим виконувати принаймні 150 хв на тиждень аеробних вправ помірної інтенсивності. Це не означає, що вправи мають бути важкими та тривалими. Ти можеш обрати для себе те, що тобі подобається:
👉піші прогулянки
👉плавання
👉їзду на велосипеді по рівнинній поверхні
👉швидку ходу та ін.
☝Йога, пілатес та гімнастика допоможуть зміцнити твої м’язи. Залучай до цього друзів та родину. Створи власний графік фізичної активності та відчуй користь для свого здоров’я.
Обов’язково проконсультуйся з лікарем стосовно активностей, які підійдуть саме тобі. Будь фізично активними – зроби крок до профілактики інсульту!
Час обирати здоров’я!
За матеріалами ЦГЗ МОЗ України
Як заняття спортом покращує ваш психоемоційний стан та зміцнює психічне здоров’я?
"Заняття спортом допомагає мені розслабитись та відволіктись від проблем" – знайомо?
Аеробне та анаеробне фізичне навантаження (ходьба, біг, їзда на велосипеді, гра в теніс, фітнес-тренування вдома тощо) є корисним не тільки для вашого фізичного, а й для психічного здоров’я. Не дарма кажуть "У здоровому тілі здоровий дух".
Які біохімічні процеси лежать в основі гарного настрою після занять спортом?
З точки зору біохімічних механізмів поліпшення настрою під час занять фізичною активністю викликане за рахунок впливу на гіпоталамус-гіпофіз-надниркову вісь, що зменшує фізіологічну реакцію на стресори (стресові чинники).
Після тренування у людини зменшується рівень стресогенних гормонів, таких як кортизол, адреналін, котехоламін та адренокортикотропін. Водночас збільшується рівень норадреналіну та “гормонів щастя” – серотоніну та ендорфінів. Вивільнення останніх активують рецептори у центрах винагороди, тим самим підвищують задоволеність життям, формують мотивацію, покращують самооцінку, надають відчуття впевненості у собі, покращують якість сну, зменшують ризики появи тривожних та депресивних розладів у дітей, підлітків та дорослих.
Зниження рівня адреналіну та кортизолу, одних з головних гормонів стресу в організмі, пов’язано зі зниженням негативного настрою, меншою кількістю симптомів депресії, тривоги та відсутністю розладів сну.
Кортизол є маркером стресу. Високий рівень цього гормону вранці пов'язаний з депресією та невротичними станами. Концентрація кортизолу в крові підвищується, коли організм виходить зі стану рівноваги, зокрема, і в момент заняття спортом. Однак у даному випадку його можна назвати корисним. Вивільнення кортизолу під час фізичної активності пов’язане зі збільшенням доступності субстратів для метаболізму. Після тренування у підлітків та дорослих рівень гормону у крові спостерігається нижчим, аніж до тренування. Також доведено, що кортизол залишається пригніченим протягом 24–48 годин після виснажливих фізичних вправ. Адреналін, як і кортизол, теж виділяється наднирковими залозами у відповідь на стрес, в результаті чого ми відчуваємо збудженість та неспокій, прискорене серцебиття, дихання і стан "бийся або біжи". Після фізичного навантаження рівень адреналіну теж спостерігається нижчим від початкового.
Отже, заняття спортом може виступати в ролі захисного фактору від надмірного впливу гормонів стресу та подальшого розвитку психічних захворювань.
Які види спорту корисні для психічного здоров’я?
Дослідження доводять, що заняття спортом, особливо командними видами спорту, покращують психологічне благополуччя та асоціюються з кращим психічним здоров’ям загалом, порівняно з тими, хто не займаються фізичною активністю та ведуть сидячий спосіб життя (люди, які не відповідають рекомендаціям щодо фізичної активності, мають “сидячий спосіб життя” або їх ще називають “сидячими”). Регулярне тренування та будь-які фізичні вправи сприяють полегшенню симптомів депресії та стресу, покращують якість життя загалом, зміцнюють самооцінку, соціальні навички та взаємодію з людьми, включаючи на роботі, а також позитивно впливають на успіхи у навчанні та на роботі. У людей, у яких діагностовано захворювання, пов’язане із тривогою або стресом, покращуються когнітивні навички – пам’ять, словниковий запас та творче мислення.
Цікаво, що наразі існує зв’язок між типом фізичних вправ (спорт з м’ячем, аеробна активність, важка атлетика та танці) та психічним здоров’ям молоді. В окремих дослідженнях командні види спорту більше пов’язані з покращенням психічного здоров’я, порівняно з індивідуальною фізичною активністю (біг, їзда на велосипеді, плавання тощо). Спорт з м’ячем і танці асоціюються з меншою кількістю симптомів депресії у молодих людей, які постійно відчувають стрес. Також учасники командних ігор спостерігають позитивний вплив на соціальне благополуччя, зокрема, міжособистісне спілкування та значне покращення настрою.
У дітей та підлітків будь-яка фізична діяльність (командні чи некомандні види спорту) пов’язана з вищим рівнем задоволеності життям та меншим шансом розвитку симптомів депресії. Заняття будь-яким видом спорту у підлітковому віці також зменшує ризики майбутніх симптомів тривоги (включаючи панічний розлад, генералізований тривожний розлад, соціальну фобію та агорафобію) у ранньому дорослому віці та асоційоване з вищим рівнем емоційного благополуччя. Окрім того, у дітей та підлітків спостерігається позитивна кореляція між залученням до спортивної діяльності у дитинстві та кращими когнітивними здібностями у пізньому підлітковому віці. Водночас припинення заняття спортом змалечку пов’язане з більш високими симптомами депресії у майбутньому порівняно з тими, хто продовжував займатися; а постійна участь у командних видах спорту (але не в індивідуальних) у підлітковому віці асоційована з вищою самооцінкою, нижчим сприйняттям стресу та симптомів депресії у ранньому дорослому віці. Це може бути пов’язано із заохоченням тренера, команди та гарними результатами на полі гри.
У літніх людей після групової фізичної активності (наприклад, групові прогулянки) і спорту (наприклад, гольф) поліпшується самооцінка психічного здоров'я, послаблюються симптоми депресії та спостерігається висока частота сміху у чоловіків та жінок. Відсутність або нерегулярне заняття спортом може бути пов’язано з симптомами легкої та важкої депресії.
Рекомендації
Відповідно до рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC) дорослим людям бажано займатись не менше 150 хвилин аеробною активнактивністю середньої інтенсивності (наприклад, швидка ходьба) на тиждень. Якщо 150 хвилин на тиждень здається забагато, особливо коли наявні справи, які неможливо перенести на завтра, можна зайнятись інтенсивною анаеробною активністю (наприклад, біг) протягом 75 хвилин.
Варто знати, що у сучасному світі тягар психічних захворювань зростає щороку. За оцінками ВООЗ в 2019 році середня поширеність психічних розладів у регіонах світу склала 13,3% у загального населення, зокрема, сягла показника 14,2% в Європі. Водночас індекс DALY (дорівнює рокам життя, втраченим в результаті передчасної смерті, і рокам, прожитих з інвалідністю) психічних захворювань схиляється до зростання, що свідчить про серйозну проблему, яку суспільство повинно ретельно розглянути і вирішити. Спорт може відігравати ключову роль у зменшенні цього тягарю, знизити поширеність психічних розладів у світі, зокрема, в Україні.
Таким чином, фізична активність – це не просто шлях до здорового тіла, але і до здорового розуму. Не забувайте доглядати за своїм психічним здоров'ям так само, як і за фізичним. Рухайтесь, тренуйтеся, оточуйте себе позитивом і пам'ятайте: ваше щасливе тіло – це щасливий розум. Розпочніть заняття спортом сьогодні!
Також, за ініціативи першої леді Олени Зеленської була розроблена Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки громадян "Ти як?". Завданням програми, над якою спільно працюють фахівці міністерств, ВООЗ та громадського сектору, є створення системи сервісів і послуг, які зможуть підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.
НАСТУПНІСТЬ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ ТА ПОЧАТКОВОЮ ОСВІТОЮ
Наступність між дошкільною та початковою освітою – це забезпечення неперервності здобуття людиною освіти. Наступність в освіті необхідна для створення єдиного освітнього процесу, що логічно продовжується від дитячого садка до школи. Цей процес допомагає досягти цілісного розвитку особистості.
Під час навчання у дітей формуються базові компетентності – вміння, знання та навички, які необхідні для подальшого навчання та життя загалом. Володіння українською та іншими мовами, математичні навички, знання в галузі природничих наук, техніки або культури – цьому дитина навчається в молодшій школі завдяки тим компетентностям, що сформувались у неї в дитячому садку.
У дошкільному віці діти починають розвивати, зокрема допитливість, ініціативність, відповідальність, креативність, навички комунікації. Початкова освіта базується на цих навичках і поглиблює їх.
Перехід між дитячим садком і школою має бути поступовим, оскільки діти мають пройти період адаптації. Адаптація дитини буде значно легшою, якщо у перші роки навчання в школі будуть продовжувати та підіймати на інший рівень ту діяльність, яка була в дитячому садку. Наступність в освіті означає збереження основних видів діяльності дітей дошкільного віку в початковій школі, зокрема:
- спілкування;
- ігри;
- рухова активність;
- пізнавальна діяльність;
- засвоєння господарсько-побутових навичок;
- ліплення, малювання, аплікація, конструювання, слухання музики, спів, хореографія, театральна діяльність.
Педагоги дошкільної освіти мають бути ознайомлені з програмою початкової школи та вводити у свої заняття навчальні елементи, які підготують дітей до 1-го класу. Вчителі початкових класів також мають знати дошкільну навчальну програму, щоб використовувати її складові в адаптаційний період.
В умовах дистанційного навчання форми здійснення наступності можуть змінюватися та адаптуватись до відповідних обставин.
Поєднання дошкільної і початкової освіти створює передумови для реалізації індивідуальності кожного вихованця, що значно складніше зробити у масовій школі. Як свідчать дослідження, об’єднання у комплексі двох підсистем значно посилює його виховні можливості, створює умови для психологічно комфортного переходу дитини з дитсадка у школу.
Психологічний аспект:
- вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;
- визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності;
- забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях.
Методичний аспект:
- взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;
- забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.
Цей аспект реалізується через взаємовідвідування вихователями та вчителями занять (уроків) з наступним спільним обговоренням, семінари-практикуми з певних методик; проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій; взаємо-консультування педагогами; обмін передовим педагогічним досвідом роботи тощо.
Практичний аспект:
- попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;
- кураторство вихователями своїх колишніх вихованців;
- форми взаємодії педагогічних колективів: семінари, семінари-практикуми, тренінги (педагогічного спілкування, комунікативних умінь), спільна робота практичного психолога з вчителями та вихователями дошкільних груп);
- система відвідування вчителями старших груп, спостереження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними; бесіди з дітьми та їх вихователем; створення школи майбутнього першокласника”; організація спільних концертів, спортивних змагань; ремонт і виготовлення іграшок дітьми тощо.
Форми здійснення наступності ЗДО і школи ( при офлайн навчанні)
Форми здійснення наступності можуть бути різноманітними і їх вибір обумовлений ступенем взаємозв'язку, стилем, змістом взаємин освітніх установ. Зазвичай на початку навчального року педагогами складається єдиний спільний план, метою якого і є конкретизація роботи за трьома основними напрямками:
- робота з дітьми;
- взаємодія педагогів;
- співпраця з батьками.
Форми здійснення наступності:
1. Робота з дітьми:
- екскурсії в школу;
- відвідування шкільного музею, бібліотеки;
- знайомство та взаємодія дошкільнят з учителями та учнями початкової школи;
- участь у спільній освітньої діяльності, ігрових програмах;
- виставки малюнків і виробів;
- зустрічі та бесіди з колишніми вихованцями дитячого саду (учні початкової та середньої школи);
- спільні свята (День знань, посвята в першокласники, випускний в дитячому саду тощо) і спортивні змагання дошкільнят та першокласників;
- участь у театралізованій діяльності;
- відвідування дошкільнятами адаптаційного курсу занять, організованих при школі (заняття з психологом, логопедом, музичним керівником і ін. фахівцями школи).
2. Взаємодія педагогів:
- спільні педагогічні ради (ЗДО і школа);
- семінари, майстер-класи;
- круглі столи педагогів ЗДО та вчителів школи;
- психологічні та комунікативні тренінги для вихователів та вчителів;
- проведення діагностики по визначенню готовності дітей до школи;
- взаємодія медичних працівників, психологів ЗДО і школи;
- відкриті покази освітньої діяльності в ЗДО і відкритих уроків в школі;
- педагогічні та психологічні спостереження.
3. Співпраця з батьками:
- спільні батьківські збори з педагогами ЗДО та вчителями школи;
- круглі столи, дискусійні зустрічі, педагогічні «вітальні»;
- батьківські конференції, вечори запитань і відповідей;
- консультації з педагогами ЗДО і школи;
- зустрічі батьків з майбутніми учителями;
- дні відкритих дверей;
- творчі майстерні;
- анкетування, тестування батьків для вивчення самопочуття сім'ї напередодні шкільного життя дитини і в період адаптації до школи;
- освітньо-ігрові тренінги та практикуми для батьків дітей дошкільного віку, ділові ігри, практикуми;
- сімейні вечори, тематичні дозвілля;
- візуальні засоби спілкування (стендова матеріал, виставки, поштовий ящик питань і відповідей тощо);
- засідання батьківських клубів.
Шановні батьки!
Головне управління ДСНС України у Харківській області наголошує на важливості дотримання дітьми правил безпечної поведінки. Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще там, де на кожному кроці на них чатує небезпека. Легковажне поводження малечі з вогнем, газом, електричними приладами, вибухонебезпечними предметами, незнання елементарних правил безпечної поведінки є першопричинами сумних та трагічних наслідків.
Не залишайте дітей без нагляду!
Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки. Приділіть декілька хвилин відвертій розмові з дітьми. Нагадайте дітям, що у разі виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації, слід негайно телефонувати у службу порятунку за номерами “101” та “112”.
Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!
Роль гри в розвитку дитини
Шановні батьки дітей старшого дошкільного віку, педагоги
закладів дошкільної освіти!
14 січня 2025 року відкрито доступ до матеріалів Каналу зв’язку для батьків дітей старшого дошкільного віку «Ефективна комунікація», які містять рекомендації «Роль гри в розвитку дитини».
До уваги пропонуються презентаційні матеріали, розроблені Капустіною Н.О., методистом Центру громадянського виховання КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», за темою «Гра як інструмент для розвитку дитини» та Коченгіною М.В., завідувачем кафедри методики дошкільної та початкової освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», канд. пед. наук, за темою «Як і чому гра допомагає дитині підготуватися до школи».
Матеріали будуть корисними також і для педагогів закладів дошкільної освіти.
Реєстрація за покликанням: https://forms.gle/zCQqRsqZw4U96Umn9
Ознайомитися з матеріалами презентацій можна тут: https://drive.google.com/drive/folders/1uAaEdlqStnSk7easS6PxVe7f-HPC1Hqx?usp=sharing
Право дитини на здобуття дошкільної освіти
https://www.facebook.com/share/p/19xFJMxBmR/
Додаток
до листа МОН
від _______№______
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо дій учасників освітнього процесу під час оголошення повітряної
тривоги та одночасного надходження повідомлення про мінування
закладу освіти
І. Загальні положення
Порядок (алгоритм) дій учасників освітнього процесу на випадок виникнення ситуації, коли під час оголошеної повітряної тривоги та перебування учасників освітнього процесу в укриттях цивільного захисту, надходить повідомлення про мінування цього закладу освіти відображається у Плані евакуації закладу освіти (далі – План евакуації) та в Інструкції (алгоритмі) дій учасників освітнього процесу у надзвичайних ситуаціях, нападу або ризику нападу на заклад освіти (далі – Інструкція) з урахуванням особливостей закладу освіти, наявності маломобільних груп населення та наявності у безпосередній близькості від закладу освіти об’єктів, на яких зберігаються або використовуються у виробництві небезпечні речовини.
З метою забезпечення захисту учасників освітнього процесу у разі неможливості перебування в укритті закладу освіти необхідно завчасно визначити перелік об’єктів фонду захисних споруд, шо перебувають у безпосередній близькості до закладу освіти (до 500 м), зокрема:
1) захисні споруди цивільного захисту (далі – ЗСЦЗ) інших суб'єктів господарювання за умов завчасного укладання з ними відповідних договорів;
2) споруди подвійного призначення та інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення:
підземні переходи між станціями (транспортні, станцій метрополітену);
тунелі (метрополітену, автодорожні, магістральні, пішохідні);
підземні склади;
споруди котловинного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини);
колишні оборонні об’єкти та бази;
підвальні і цокольні приміщення об’єктів цивільного і промислового призначення, і т.і.
Зазначений перелік відображається у Плані евакуації та Інструкції з розподілом учасників освітнього процесу за укриттями з урахуванням їх місткості та можливостей щодо укриття населення.
Відповідальними за евакуацію здобувачів освіти рекомендується призначати науково-педагогічних або педагогічних працівників, які на час оголошення тривоги безпосередньо проводять навчальні заняття з групою (класом) відповідно до розкладу занять, відповідальних за евакуацію решти учасників освітнього процесу призначати з числа працівників закладу освіти. При цьому визначати обов’язки допоміжному персоналу (вахтерів, охоронців і т.і.), які мають забезпечити безперешкодний прохід учасників освітнього процесу за маршрутами евакуації.
Крім того, може утворюватися команда реагування закладу освіти з числа працівників закладу освіти, яка відповідатиме за загальну організацію евакуації учасників освітнього процесу та виконуватиме функції допоміжного органу з евакуації учасників освітнього процесу.
Учасники освітнього процесу не тільки мають бути завчасно ознайомлені з планом евакуації закладу освіти та порядком оповіщення, місцями розташування об’єктів фонду ЗСЦЗ, правилами їх зайняття та поведінки у них, але й набути навичок під час проведення практичних навчальних занять та тренувань, щоб кожен здобувач освіти та працівник мав практичні навички як належним чином діяти у випадку виникнення небезпеки.
До практичних навчальних занять та тренувань з безпечної евакуації учасників освітнього процесу у надзвичайних ситуаціях рекомендується за згодою залучати представників територіальних підрозділів ДСНС, Національної поліції та працівників служби освітньої безпеки (у разі утворення такої служби).
Під час евакуації (переміщення) учасників освітнього процесу з основного укриття закладу освіти до іншого, необхідно створити умови для максимальної їх безпеки, зокрема:
призначити відповідальних осіб з числа працівників закладу для забезпечення супроводу учасників освітнього процесу;
скоординувати хід евакуації учасників освітнього процесу до нового укриття;
визначити помічників педагогічним працівникам, які супроводжують дітей молодших класів та дошкільного віку;
забезпечити постійний психологічний супровід та психоемоційну підтримку учасників освітнього процесу з урахуванням ситуації, що склалася.
Під час перебування в об'єктах фонду ЗСЦЗ науково-педагогічні, педагогічні працівники закладу освіти та відповідальні особи повинні:
проводити заходи, щоб заспокоїти здобувачів освіти та всіх, хто знаходиться в укритті;
забезпечити, уразі необхідності, надання домедичної допомоги, у тому числі із залученням екстрених служб (медичний працівник повинен знаходитись у відведеному для нього місці для швидкого надання медичної допомоги);
за можливості сповістити батьків, інших законних представників про переміщення здобувачів освіти в інші укриття;
інші заходи, що забезпечують безпеку учасників освітнього процесу.
ІІ. Варіанти рекомендованих дій у разі загрози виникнення або виникнення небезпеки
Варіант 1:
Заклад освіти заміновано, учасники освітнього процесу в безпечному місці за межами закладу і надходить сигнал «Повітряна тривога»
1. Якщо працівниками вибухотехнічної служби завершено обстеження та не виявлено вибухонебезпечних предметів, за їх дозволом керівник закладу освіти або уповноважена ним особа організовує укриття учасників освітнього процесу в об’єкті(ах) фонду ЗСЦЗ закладу освіти.
2. Якщо працівниками вибухотехнічної служби не завершено обстеження, керівник закладу освіти або уповноважена ним особа діють відповідно до Плану евакуації та Інструкції, організовують укриття учасників освітнього процесу у визначених найближчих укриттях.
3. Відповідальні за евакуацію та/або команда реагування закладу освіти:
1) виконують вказівки керівника закладу освіти або уповноваженої ним особи, вживають заходи щодо проведення безпечної евакуації учасників освітнього процесу до визначених найближчих укриттів;
2) виконують вимоги поліцейських та/або працівників ДСНС, які прибули в заклад освіти для реагування, та сприяють в межах компетенції їх діяльності та за можливості інформують про перебіг евакуації, місця перебування учасників освітнього процесу;
3) у разі наявності постраждалих організовують надання їм домедичної допомоги, у тому числі із залученням екстрених служб;
4) за можливості оповіщають батьків, інших законних представників про переміщення здобувачів освіти в укриття;
5) забезпечують повернення учасників освітнього процесу до навчання після оголошення про завершення небезпеки, а також контролюють кількість здобувачів освіти до оголошення про небезпеку та після її завершення.
Варіант 2:
Учасників освітнього процесу евакуйовано до укриття закладу освіти за сигналом «Повітряна тривога» і надходить повідомлення про мінування цього закладу освіти
1. Керівник закладу освіти або уповноважена ним особа:
1) негайно повідомляє підрозділи Національної поліції та організовує з ними взаємодію;
2) координує і контролює дії відповідальних за евакуацію та/або членів команди реагування закладу освіти;
3) приймає рішення про оповіщення та вихід із споруди, вимушену евакуацію з відповідного об’єкта фонду захисних споруд, співвідносячи ризики, які стали підставою для укриття, з небезпеками, що виникають у зв’язку з перебуванням у таких об’єктах чи евакуацією з них. Такий підхід передбачає оперативну оцінку ситуації, що включає аналіз загроз та потенційних наслідків як залишення укриття, так і продовження перебування в ній.
2. Відповідальні за евакуацію та/або команда реагування закладу освіти:
1) виконують вказівки керівника закладу освіти або уповноваженої ним особи та вживають заходів щодо оповіщення та проведення евакуації безпечним шляхом, у разі неможливості евакуації вживають заходи щодо залишення учасників освітнього процесу в місці їх перебування в закладі освіти;
2) виконують вимоги поліцейських та/або працівників ДСНС, які прибули в заклад освіти для реагування, сприяють в межах компетенції їх діяльності та за можливості інформують про перебіг евакуації, місця перебування учасників освітнього процесу;
3) у разі наявності постраждалих організовують надання їм домедичної допомоги, у тому числі із залученням екстрених служб;
4) за можливості оповіщають батьків, інших законних представників про переміщення здобувачів освіти у відповідне укриття;
5) забезпечують повернення учасників освітнього процесу до навчання після оголошення про завершення небезпеки, а також контролюють кількість здобувачів освіти до оголошення про небезпеку та після її завершення.
______________________________